Jób 28
1 Bizony az ezüstnek bányája van, és helye az aranynak, a hol tisztítják.
Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
2 A vasat a földből hozzák elő, a követ pedig érczczé olvasztják.
залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
3 Határt vet az ember a setétségnek, és átkutatja egészen és végig a homálynak és a halál árnyékának kövét.
Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
4 Aknát tör távol a lakóktól: mintha lábukról is megfelejtkeznének, alámerülnek és lebegnek emberektől messze.
ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
5 Van föld, a melyből kenyér terem, alant pedig fel van forgatva, mintegy tűz által;
Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
6 Köveiben zafir található, göröngyeiben arany van.
місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
7 Van ösvény, a melyet nem ismer a sas, sem a sólyom szeme nem látja azt.
Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
8 Nem tudják azt büszke vadak, az oroszlán sem lépked azon.
не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
9 Ráveti kezét az ember a kovakőre, a hegyeket tövükből kiforgatja.
Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
10 A sziklákban tárnákat hasít, és minden drága dolgot meglát a szeme.
пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
11 Elköti a folyók szivárgását, az elrejtett dolgot pedig világosságra hozza.
Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
12 De a bölcseség hol található, és az értelemnek hol van a helye?
Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
13 Halandó a hozzá vivő utat nem ismeri, az élők földén az nem található.
Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
14 A mélység azt mondja: Nincsen az bennem; a tenger azt mondja: én nálam sincsen.
Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
15 Színaranyért meg nem szerezhető, ára ezüsttel meg nem fizethető.
Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
16 Nem mérhető össze Ofir aranyával, nem drága onikszszal, sem zafirral.
Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
17 Nem ér fel vele az arany és gyémánt, aranyedényekért be nem cserélhető.
Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
18 Korall és kristály említni sem való; a bölcseség ára drágább a gyöngyöknél.
Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
19 Nem ér fel vele Kúsnak topáza, színaranynyal sem mérhető össze.
Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
20 A bölcseség honnan jő tehát, és hol van helye az értelemnek?
А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
21 Rejtve van az minden élő szemei előtt, az ég madarai elől is fedve van.
Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
22 A pokol és halál azt mondják: Csak hírét hallottuk füleinkkel! (questioned)
Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
23 Isten tudja annak útját, ő ismeri annak helyét.
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
24 Mert ő ellát a föld határira, ő lát mindent az ég alatt.
Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
25 Mikor a szélnek súlyt szerzett, és a vizeket mértékre vette;
Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
26 Mikor az esőnek határt szabott, és mennydörgő villámoknak útat:
коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
27 Akkor látta és kijelentette azt, megalapította és meg is vizsgálta azt.
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
28 Az embernek pedig mondá: Ímé az Úrnak félelme: az a bölcseség, és az értelem: a gonosztól való eltávozás.
І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
