Jób 18
1 Felele pedig a sukhi Bildád, és monda:
І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
2 Mikor akartok a beszédnek véget vetni? Értsétek meg a dolgot, azután szóljunk.
„Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
3 Miért állíttatunk barmoknak, és miért vagyunk tisztátalanok a ti szemeitekben?
Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
4 Te éretted, a ki szaggatja lelkét haragjában, vajjon elhagyattatik-é a föld, és felszakasztatik-é a kőszikla helyéről?
О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
5 Sőt inkább a gonoszok világa kialuszik, és nem fénylik az ő tüzöknek szikrája.
Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
6 A világosság elsötétedik az ő sátorában, szövétneke kialszik felette.
його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
7 Erős léptei aprókká lesznek, saját tanácsa rontja meg őt.
стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
8 Mert lábaival hálóba bonyolódik, és ó-verem felett jár.
Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
9 A sarka tőrbe akad, és kelepcze fogja meg őt.
пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
10 Hurok rejtetett el a földbe ellene, és zsineg az ő szokott ösvényén.
на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
11 Mindenfelől félelmek rettentik őt, és üldözik őt léptennyomon.
Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
12 Éhség emészti fel az ő erejét, és nyomorúság leselkedik oldala mellett.
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
13 Megemészti testének izmait, megemészti izmait a halál zsengéje.
Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
14 Eltünik sátorából az ő bátorsága, és a félelmek királyához folyamodik ő.
Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
15 Az lakik sátorában, a ki nem az övé, és hajlékára kénkövet szórnak.
Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
16 Alant elszáradnak gyökerei, és felülről levágatik az ága.
Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
17 Emlékezete elvész a földről, még az utczákon sem marad fel a neve.
Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
18 A világosságról a sötétségbe taszítják, a föld kerekségéről elüldözik őt.
Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
19 Sem fia, sem unokája nem lesz az ő népében, és semmi maradéka az ő tanyáján.
У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
20 Az ő pusztulásától megborzadnak, a kik következnek és rettegés fogja el a most élő embereket.
На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
21 Ilyenek az álnok embernek hajlékai, és ilyen annak lakóhelye, a ki nem tiszteli Istent.
Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
