Zakariás 5
1 Újra fölemeltem szemeimet és láttam, s íme egy repülő tekercs.
І зно́ву підніс я свої очі, та й побачив, аж ось летить звій.
2 És szólt hozzám: Mit látsz? – Mondtam: Látok egy repülő tekercset, hossza húsz könyöknyi, és szélessége tíz könyöknyi.
І сказав він до мене: „Що́ ти бачиш?“А я відказав: „Я бачу летючого зво́я. Довжина́ його — двадцять мірою ліктем, а ширина́ його — десять ліктів.“
3 Erre szólt hozzám: Ez az átok, mely kihat az egész ország színére; mert mindenki, aki lop, innen, ahhoz képest, kipusztul és mindenki, aki esküszik, innen, ahhoz képest, kipusztul.
І сказав він мені: „Це те прокля́ття, що виходить на поверхню всієї землі. Бо кожен зло́дій буде знищений згідно з тим, що з цього боку звою написане, і кожен, хто присяга́є ложно, буде знищений згідно з тим, що з того боку звою написане.
4 Kibocsátottam azt, úgymond az Örökkévaló, a seregek ura, hogy bemenjen a tolvajnak házába, meg annak házába, ki nevemre hazugul esküszik és háljon a háza közepette és enyésztesse el azt, meg fáit és köveit.
І привів Я його, прокля́ття, — говорить Господь Саваот, — і при́йде воно до дому зло́дія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно ося́деться в сере́дині дому його, і вигубить його, і дере́ва його та каміння його“.
5 Ekkor kiment az angyal, ki velem beszélt és szólt hozzám: Emeld csak fel szemeidet és lásd, mi az, ami itt kijön.
І вийшов той ангол, що говорив зо мною, та й до мене сказав: „Зведи́ но свої очі й побач, що́ це вихо́дить?“
6 Mondtam: Mi az? És mondta: Az éfa az, a mi kijön. És mondta: Ez az ő formájuk az egész országban.
І сказав я: „Що це таке?“А він відказав: „Це ефа́, що виходить“. І ще він сказав: „Це їхня подоба в усьому кра́ї“.
7 S íme, egy kikkár ólom emelkedik és itt egy asszony ülve az éfában.
Аж ось підняла́ся оли́в'яна по́кришка, а це була́ одна жінка, що сиділа посеред ефи́.
8 Erre mondta: A gonoszság az! És belé dobta őt az éfába és reádobta az ólomkövet annak szájára.
І він сказав: „Це та несправедливість“. І кинув її до сере́дини ефи́, і кинув олив'я́ного куска до її отво́ру.
9 És fölemeltem szemeimet és láttam s íme, két asszony jön ki és szél van a szárnyaikban s olyan szárnyaik vannak, mint a gólya szárnyai; és fölemelték az éfát, föld és ég között.
І звів я очі свої та й побачив, аж ось дві жінки виходять, і вітер гудів в їхніх кри́лах, а їхні кри́ла — як крила чорногу́за. І підняли́ вони ефу́ між землею та між небом.
10 És szóltam az angyalhoz, ki velem beszélt: Hová viszik az éfát?
І сказав я до ангола, що зо мною говорив: „Куди́ вони несуть цю ефу́?“
11 Szólt hozzám: Házat építeni számára Sineár országában; s elkészíttetik, az pedig ott letétetik az ő helyén.
І сказав він до мене: „Щоб збудувати їй дім у краю́ Шін'ар. А коли він буде поста́влений, то буде покла́дена там на місці своєму“.
