Zsoltárok 78
1 Oktató dal. Ászáftól. Figyelj, népem, tanomra, hajtsátok fületek szájam beszédjeire!
Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
2 Hadd nyitom meg példázattal szájamat, bugyogtatok rejtvényeket a hajdankorból.
Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
3 Miket hallottunk és megtudtuk és őseink elbeszélték nekünk:
які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
4 nem titkoljuk el fiaiktól, az utóbbi nemzedéknek elbeszélve az Örökkévaló dicséreteit, hatalmát s csodás tetteit, melyeket mívelt.
Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
5 Fölállított bizonyságot Jákóbban, tant helyezett el Izraélben, melyeket megparancsolt őseinknek, hogy azokat tudassák fiaikkal;
Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
6 azért, hogy tudja az utóbbi nemzedék, a születendő fiak, keljenek föl és beszéljék el az ő fiaiknak:
щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
7 hogy Istenbe vessék bizalmukat, s ne felejtsék el Isten cselekedeteit és parancsolatait óvják meg,
Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
8 s ne legyenek mint őseik, makacskodó és engedetlen nemzedék, nemzedék, mely nem szilárdította szívét, s Istenhez nem volt hűséges a lelke.
Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
9 Efraim fiai, fegyverkezett íjászok, megfordultak a harcznak napján.
Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
10 Nem őrizték Isten szövetségét és vonakodtak tana szerint járni;
Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
11 elfelejtették cselekményeit és csodatotteit, melyeket láttatott velük.
Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
12 Őseik előtt tett csodát Egyiptom országában, Czóan mezején.
Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
13 Meghasította a tengert a átvonultatta őket, s megállította gátképpen a vizeket.
Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
14 Vezette őket felhővel nappal, s egész éjjel tűz fényével.
Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
15 Sziklákat hasított a pusztában, s itatta bőven mint mélységekből;
Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
16 fakasztott folyó vizeket a szirtből, s aláeresztett folyamokként vizeket.
Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
17 De még tovább is vétkeztek ellene, engedetlenkedve a Legfelső iránt a sivatagban.
Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
18 Megkísértették Istent szivükben, eledelt kérvén vágyuknak.
Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
19 Isten ellen beszéltek, mondták: Bír-e Isten asztalt teríteni a pusztában?
Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
20 Lám, ráütött a sziklára és vizek folytak és patakok ömlöttek: kenyeret is bír-e adni, avagy húst készíthet-e népének?
Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
21 Azért, meghallván az Örökkévaló, fölgerjedt, és tűz gyuladt ki Jákób ellen s harag is szállt föl Izraél ellen;
Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
22 mert nem hittek Istenben és nem bíztak segítségében.
бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
23 Megparancsolta tehát a felhőknek fölül és az ég ajtóit megnyitotta,
Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
24 hullatott rájuk mannát, hogy egyenek, égi gabonát adott nekik;
і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
25 menybeliek kenyerét ette az ember, eleséget küldött nekik jóllakásra.
Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
26 Keleti szelet indított az égen és hajtotta erejével a déli szelet;
Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
27 hullatott rájuk húst, mint a por, s mint a tengerek fövenye, szárnyas madarat;
Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
28 leesni engedte tábora közepébe, az ő hajlékai körül.
яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
29 Ettek és jóllaktak nagyon és a mire vágyódtak, elhozta nekik.
Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
30 El sem álltak vágyuktól, még szájukban volt ételük,
Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
31 és Isten haragja ellenük fölszállt, öldökölt kövéreik közt és Izraél ifjait legörnyesztette.
як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
32 Mindamellett még vétkeztek és nem hittek csodatetteiben;
Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
33 így hiábavalóságban fogyatta el napjaikat és esztendeiket rémületben.
Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
34 Ha ölte őket, keresték őt és újra fölkeresték Istent,
Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
35 megemlékeztek, hogy Isten a sziklájuk s a legfelső Isten a megváltójuk.
І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
36 És hitegették őt szájukkal, és nyelvükkel hazudtak neki;
Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
37 de szivük nem volt szilárd iránta s nem voltak hűségesek szövetségében.
та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
38 De ő irgalmas, megbocsát bűnt és nem pusztít, sokszorta elfordítja haragját és nem ébreszti föl egész hevét.
Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
39 Megemlékezett, hogy bús ők; lehellet, mely elszáll és meg nem tér.
Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
40 Hányszor engedetlenkedtek iránta a pusztában, búsították a sivatagban!
Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
41 Újra megkísértették Istent és Izraél szentjét felbőszítették,
Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
42 nem emlékeztek meg kezéről, a napról, melyen kiváltotta őket a szorongatótól,
Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
43 hogy Egyiptomban tette jeleit és csodáit Czóan mezején.
коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
44 Vérré változtatta folyamaikat, hogy nem ihatták folyóvizeiket.
Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
45 Bocsátott rájuk gyülevész vadat és az emésztette őket, békát és az pusztította őket.
Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
46 A tücsöknek adta át termésüket és szerzeményüket a sáskának.
Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
47 Megölte jégesővel szőlőjüket, s vadfügefáikat jeges kővel.
Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
48 Átszolgáltatta a jégesőnek a barmukat és jószágukat a villámoknak.
Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
49 Bocsátotta rájuk föllobbant haragját: felindulást, haragvást és szorongatást, vészangyalok csapatját.
Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
50 Ösvényt egyengetett haragjának, nem vonta meg a haláltól lelküket és éltüket kiszolgáltatta a dögvésznek;
Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
51 megvert minden elsőszülöttet Egyiptomban, erők zsengéjét Chám sátraiban.
І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
52 Elindította népét mint a juhokat és vezérelte mint a nyájat a pusztában;
Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
53 vezette őket bizton és nem rettegtek, ellenségeiket pedig elborította a tenger.
Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
54 Elvitte őket szent határába, a hegyhez, melyet jobbja szerzett.
І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
55 Kiűzött előlük nemzeteket, juttatta azokat kiosztott birtokul és lakoztatta sátraikban Izraél törzseit.
Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
56 De megkísértették és engedetlenkedtek Isten a Legfelső, iránt és bízonyságaít nem őrizték meg.
Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
57 Eltértek és hűtelenkedtek, mint őseik, megfordultak, mint a csalfa íj.
І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
58 Bosszantották magaslataikkal és faragott képeikkel ingerelték.
Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
59 Hallotta Isten és fölháborodott és megvetette nagyon Izraélt.
Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
60 Ott hagyta Síló hajlékát, a sátrat, ahol emberek közt lakozott.
Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
61 Fogságra adta hatalmát, és dicsőségét szorongatónak a kezébe.
І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
62 Átszolgáltatta népét a kardnak és fölháborodott birtoka ellen.
Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
63 Ifjait tűz emésztette, hajadonai pedig nászéneket nem értek.
Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
64 Papjai a kard által estek el, és özvegyei nem siratták.
Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
65 Ekkor fölébredt mint alvó az Úr, mint vitéz, ki felujjong bortól;
Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
66 s megverte szorongatóit, s meghátráltak; örök gyalázatot juttatott nekik.
І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
67 De megvetette József sátrát s Efraim törzsét nem választotta;
Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
68 hanem kiválasztotta Jehúda törzsét, Czión hegyét, melyet megszeretett.
Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
69 És fölépítette, mint a magas eget, szentélyét, mint a földet, melyet örökre megalapított.
Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
70 S megválasztotta szolgáját Dávidot s elvette őt a juhok aklai mellől;
І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
71 szoptatós juhok mögől hozta el őt, hogy legeltesse népét Jákóbot és Izraélt, az ő birtokát;
привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
72 legeltette is őket szívének gáncstalansága szerint, s kezei értelmességével vezette őket.
І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.
