Zsoltárok 69
1 A karmesternek. Liliomok szerint. Dávidtól. Segíts engem Isten, mert lélekig hatoltak a vizek.
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!
2 Belesülyedtem a mélység iszapjába, s nincs megállhatás; bejutottam vizek mélyeibe és áradat sodort el engem.
Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.
3 Elfáradtam kiáltásomban, kihevült a torkom, elepedtek szemeim, várván Istenemre.
Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.
4 Többen vannak fejem haj szálainál, kik ok nélkül gyülölöim, számosak a megsemmisítőim, kik hazugul ellenségeim; a mit el nem raboltam, azt kell megtérítenem.
Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.
5 Isten, te ismered oktalanságomat, és bűneim előtted nincsenek eltitkolva.
Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.
6 Ne szégyenűljenek meg általam a téged remélők, Uram, Örökkévaló, seregek ura; ne piruljanak el általam a téged keresők, Izraél Istene.
Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!
7 Mert éretted viseltem gyalázatot, boritotta szégyen arczomat;
Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.
8 elidegenítve lettem testvéreimnek, isméretlenné anyám fiainak.
Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;
9 Mert a házadért való buzgólkodás megemésztett engem, és gyalázóid gyalázásai én reám estek.
бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.
10 Bőjtben sírtam lelkemből, gyalázássá lett nekem;
Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.
11 öltözetemmé zsákot tettem: lettem nekik példabeszéddé.
Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].
12 Szólnak rólam a kapuban ülők és a borivóknak danái.
Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.
13 De én – hozzád van az imádságom, Örökkévaló, a kegy idején; Isten, nagy szeretetedben hallgass meg engem üdvöd igazságával.
А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.
14 Ments ki engem a sárból, s ne engedj elsülyednem; hadd menekülök meg gyűlölőimtől s vizek mélyeiből.
Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!
15 Ne sodorjon el a viz áradata s ne nyeljen el a mélység, s ne zárja rám száját a verem.
Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.
16 Hallgass meg, Örökkévaló, mert jó a szereteted, nagy irgalmad szerint fordulj hozzám.
Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.
17 S ne rejtsd el arczodat szolgádtól; mert megszorultam, gyorsan hallgass meg.
Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!
18 Közeledj lelkemhez, váltsd meg azt, ellenségeim okából válts ki engem.
Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.
19 Te ismered gyalázatomat, szégyenemet és pirulásomat; előtted vannak mind a szorongatóim.
Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.
20 Gyalázat törte meg szívemet és sínylődtem; reméltem megszánást, de nincs, vigasztalókat, de nem találtam.
Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.
21 Étkemül adtak mérget és szomjamra itattak velem eczetet.
Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.
22 Legyen asztaluk előttük tőrré és a bátorságosaknak csapdává.
Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.
23 Sötétűljenek el szemeik, hogy ne lássanak, és derekukat mindig tántorogtasd meg.
Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.
24 Öntsd ki rájuk haragvásodat, és föllobbant haragod érje utól őket.
Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.
25 Legyen tanyájuk elpusztult, sátraikban ne legyen lakó.
Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.
26 Mert a kiket te megvertél, üldözték, és megöltjeid fájdalmáról beszélnek.
Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.
27 Tégy bűnt a bűnükre s ne jussanak be igazságodba.
Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.
28 Törültessenek ki az élők könyvéből és igazakkal együtt be ne irassanak.
Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.
29 Én pedig szegény és szenvedő vagyok; segítséged, oh Isten, ótalmazzon engem.
Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!
30 Hadd dicsérem Isten nevét énekkel és nagynak mondom őt hálaszóval,
Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.
31 az jobban tetszik az Örökkévalónak ökörnél, szarvas-patás tuloknál.
Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.
32 Látták az alázatosak, örülnek; Istent keresők ti, éledjen föl szívetek!
Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!
33 Mert hallgat a szűkölködőkre az Örökkévaló, s az ő foglyait nem vetette meg.
Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.
34 Dicsérjék őt ég és föld, tengerek s mind a mi mozog bennök:
Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,
35 mert Isten megsegíti Cziónt s fölépíti Jehúda városait, hogy lakjanak ott. és birtokba vegyél;
бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,
36 és szolgáinak magzata örökli azt, a kik nevét szeretik, lakoznak benne.
нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.
