Zsoltárok 63

1 Zsoltár Dávidtól. Midőn Jehúda pusztájában volt. Isten, én Istenem vagy, kereslek; szomjuhozik reád lelkem, eped utánad testem, száraz és bágyadt földön, víz nélkül.

Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. Боже — Ти Бог мій, я шукаю від ра́ння Тебе, душа моя пра́гне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пусте́льній і ви́мученій без води.

2 Így szemléltelek a szentélyben, látván erődet és dicsőségedet.

Я так пригляда́вся до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, —

3 Mert jobb a szereteted az életnél; ajkaim dicsérnek téged.

ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославля́ють!

4 Így áldalak életemben, nevedben emelem föl kezeimet.

Так я буду в житті своїм благословля́ти Тебе, ради Йме́ння Твого́ буду руки свої підіймати!

5 Mintegy zsírral és zsiradékkal lakik jól a lelkem, és ujjongó ajkakkal dicsér szájam.

Наси́чується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста́ мої хвалять губа́ми співни́ми.

6 Ha reád emlékezem ágyamon, őrszakonként elmélkedem rólad.

Як згадаю Тебе на посте́лі своїй, розмишля́ю про Тебе в сторо́жах нічни́х:

7 Mert segítség voltál nekem, és szárnyaid árnyekában ujjongok.

що став Ти на поміч для мене, в тіні́ ж Твоїх крил я співатиму!

8 Ragaszkodott hozzád a lelkem, engem tartott a te jobbod.

Пригорну́лась до Тебе душа моя, прави́ця Твоя підпирає мене.

9 Azok pedig veszedelemre keresik lelkemet, majd bejutnak a föld mélységeibe.

Вороги ж мою душу шукають для згуби, — нехай западу́ться до спо́ду землі,

10 A kard hatalmába hányják, rókák osztályrésze lesznek.

нехай помордо́вані бу́дуть мече́м, бодай стали шака́лам пожи́вою!

11 A király pedig örvendezni fog Istenben; dicsekszik mindaz, ki esküszik rá, mert bezárul a hazugságot beszélők szája.

А цар звесели́ться у Бозі, буде хва́лений кожен, хто йому присягає, будуть бо за́мкнені уста лжемо́вцям!