< Zsoltárok 60 >
1 A karmesternek, Tanúság lilioma szerint. Dal Dávidtól, tanításra. Midőn háborúskodott Arám-Nakarájimmal és Arám-Czóbával; Jóáb pedig visszatért s megverte Edómot a Sós-völgyben, tizenkétezer embert. Isten, elvetettél minket, rést ütöttél bennünk, haragudtál: bárcsak helyreállítanál minket!
Керівнику хору. На мотив «Лілея свідчення». Міхтам Давидів. Для повчання. Коли він виходив на війну проти Арам-Нагараїма й Арам-Цови, і коли Йоав повернувся і вразив дванадцять тисяч едомітів у Соляній долині. Боже, Ти відкинув нас і зламав; Ти прогнівався на нас – повернися ж до нас знову!
2 Megrendítotted a földet, szétrepesztetted, gyógyítsd meg töréseit, mert megingott.
Ти змусив землю тремтіти, вкрив її тріщинами; зціли її розломи, бо вона здригається.
3 Láttattál népeddel keményet, itattad velünk a támolygás borát.
Ти дав народові Своєму зазнати важких [часів]. Ти напоїв нас вином, від якого нас хитає.
4 Adtál tisztelőidnek jelzászlót, hogy jeleskedjenek, az igazságnak miatta! Széla.
Ти дав знамено тим, хто боїться Тебе, щоб вони, згуртувавшись навколо нього, стали недосяжними для [ворожого] лука. (Села)
5 Azért hogy megszabadíttassanak kedveltjeid, segíts jobboddal és hallgass meg!
Щоб улюблені Твої були визволені, врятуй нас правицею Своєю і дай нам відповідь.
6 Isten beszélt szentségében: Hadd ujjongok, hadd osztom ki Sekhémet, és Szukkót völgyét hadd mérem fel.
Бог промовив у Своєму святилищі: «Урочисто святкуватиму перемогу, Я розділю Сихем і розміряю долину Суккот.
7 Enyém Gilsád és enyém Menasse, Efraim pedig fejem erőssége, Jehúda törvénypálczám.
Мені належить Ґілеад, і Манассія – Мій, Єфрем – міць Моєї голови, Юда – Мій законодавець.
8 Móáb mosdó medenczém, Edómra vetem sarumat; felém, Peléset, riadozzál!
Моав – Моя чаша для омовіння, на Едом Я кину Свою сандалію, гукай радісно до Мене, о земле филистимлян!»
9 Ki vezet engem az ostromlott városba, ki vezérel engem Edómig?
Хто введе мене в місто укріплене? Хто доведе мене до Едома?
10 Nemde te, oh Isten, elvetettél minket és nem vonulsz ki, Isten, hadainkkal!
Хіба не Ти, Боже, Котрий відкинув нас і не виходиш, Боже, з воїнствами нашими?
11 Adj nekünk segítséget a szorongató ellen; hisz hiábavaló embernek segedelme.
Подай нам допомогу [в боротьбі] з ворогом, адже марний порятунок людський.
12 Istennel végzünk hatalmast és ő tiporja le szorongatóinkat.
У Бозі ми виявимо силу, і Він розтопче наших ворогів.