Zsoltárok 55
1 A karmesternek, hárfajátékon. Oktató dal Dávidtól. Figyelj, oh Isten, imámra, ne húzódj el könyörgésemtől!
Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом. Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся!
2 Figyelmezz rám és hallgass meg engem, erőlködöm panaszomban és nyögök:
Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, —
3 az ellenség szavától, a gonosznak szorítása miatt; mert jogtalanságot zúdítanak reám, és haraggal gyűlölnek engem.
від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують.
4 Szívem reszket én bennem, s halálos ijedelmek estek reám;
Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,
5 félelem és remegés jön belém, s elborít a borzadály.
страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла.
6 Mondtam: Vajha szárnyam volna, mint a galambnak, repülnék és megpihennék;
І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“
7 íme, messze elbujdosnék, megszállnék a pusztában! Széla.
Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. (Се́ла)
8 Oda sietnék, a hol menedékem van rohanó szél elől, vikar elől.
Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею.
9 Rontsd meg, Uram, oszlasd meg nyelvüket, mert erőszakot és viszályt láttam a városban:
Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку, —
10 Nappal és éjjel körüljárják azt falain; jogtalanság és baj van ő benne.
вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому,
11 Veszedelem van ő benne s nem mozdul el piaczáról elnyomás és csalárdság.
нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на,
12 Mert nem ellenség gyaláz engem, azt elviselném, nem gyűlölőm fenhéjázott ellenem, ő előle elrejtőzném;
бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, —
13 hanem te magamféle ember, társam és meghittem,
але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені,
14 a kivel együtt édesen tanakodtunk, Isten házába jártunk a sokadalom közt.
з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу.
15 Rontson rájuk a lialál, szálljanak le az alvilágba elevenen; mert gonoszságok vannak lakukban, belsejükben. (Sheol h7585)
Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! (Sheol h7585)
16 Én az Istenhez kiáltok fel, és az Örökkévaló megsegít engem.
Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене:
17 Este és reggel és délben panaszkodom és nyögök, és ő hallotta szavamat;
уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!
18 kiváltotta békében lelkemet, az ellenem viselt harczból, mert sokan voltak ellenem.
У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!
19 Meghallja Isten és lealázza őket, az ősidőben trónoló — Szelá – kik számára nincsen változás és nem félték Istent.
Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, (Се́ла) бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —
20 Kinyújtotta kezeit meghittjeire, megszentségtelenítette szövetségét.
во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,
21 Simább a vajnál szája, de harc a szíve; lágyabbak szavai az olajnál, de azok kirántott kardok.
його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!
22 Vesd az Örökkévalóra terhedet, ő majd eltart téged; nem engedi soha tántorogni az igazat!
Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!
23 Te pedig, Isten, leszállítod őket a verem gödrébe; vérontás és csalárdság emberei napjaik felét sem érik el, de én bízom benned.
А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!
