Zsoltárok 44
1 A karmesternek. Kórach fiaitúl. Oktató dal. Isten, füleinkkel hallottuk, őseink elbeszélték nekünk; művet műveltél napjaik-ban, a hajdan napjaiban.
Керівнику хору. Повчання синів Корея. Боже, ми чули своїми вухами, батьки наші розповідали нам про величні діяння, що вчинив Ти у давні дні.
2 Tenn kezeddel elűztél nemzeteket, és elültetted őket; sújtottál népeket, és kiterjesztetted őket.
Ти вигнав Своєю рукою народи, а предків наших насадив [на цій землі], Ти вразив племена і вислав їх геть.
3 Mert nem kardjukkal foglaltak el országot és karjuk nem segított nekik; hanem jobbod és karod és arczod világossága, mert kedvelted őket.
Адже не мечем своїм [батьки наші] взяли у спадок землю і не їхня міцна рука принесла їм перемогу, а Твоя правиця, Твоя міць і світло Твого обличчя, бо Ти вподобав їх.
4 Te vagy királyom, oh Isten, rendeld e1 Jákób segítségét!
Ти – Цар мій, Боже. Накажи дати перемогу Якову!
5 Általad döfjük le szorongatóinkat, neveddel tiporjuk le támadóinkat.
З Тобою ми здолаємо в битві супротивників наших, в ім’я Твоє потопчемо тих, хто повстав проти нас.
6 Mert nem íjjamban bízom, és kardom nem segít engem;
Бо не на лук свій я покладаю надію і не меч мій дарує мені перемогу.
7 hanem te segítottél meg szorongatóinktól, és gyűlölőinket megszégyenítotted.
Але Ти рятуєш нас від супротивників наших і ненависників наших вкриваєш ганьбою.
8 Istennel dicsekszünk egész nap és nevedet örökké magasztaljuk. Széla.
Богом ми хвалимось цілий день і Твоє ім’я прославлятимемо повік. (Села)
9 Ám elvetettél s meggyaláztál minket, és nem vonülsz ki hadainkkal;
Тепер же Ти покинув і посоромив нас, і більше не виходиш разом із воїнствами нашими [на битву].
10 hátrafordulnunk engedsz szorongató elől, és gyűlölőink kedvükre prédálnak.
Ти змусив нас втікати назад від супротивника, і ненависники наші грабують нас.
11 Odaadsz bennünket mint juhokat eledelül, és a nemzetek közé elszórtál minket.
Ти віддав нас, як овець, на поїдання і розсіяв нас серед народів.
12 Eladod népedet potom díjért, és nem tartottad sokra az ő árukat.
Ти продав народ Твій за безцінь, не отримавши від його продажу жодного зиску.
13 Gyalázattá tettél bennünket szomszédaink előtt, gúnynyá és csúffá a körülöttünk levőknek.
Ти вкрив нас ганьбою перед сусідами нашими, глузуванням і знущанням перед усіма, хто оточує нас.
14 Példázattá teszel bennünket a nemzetek közt, fejesóválássá a népek közt.
Приказкою [глузливою] Ти зробив нас серед народів, племена хитають [насмішливо] головами в наш бік.
15 Egész nap előttem van gyalázatom, és arczom szégyene elborított engem,
Щодня безчестя моє переді мною, і сором вкриває моє обличчя
16 gyalázónak és káromlónak szavától, ellenség és boszúvágyó miatt.
через те, що голос лихослова й глузія [я чую], через ворога й месника.
17 Mindez reánk jött, mégsem felejtkeztünk meg rólad, s nem tagadtuk meg szövetségedet,
Усе це лихо спіткало нас, хоча ми не забули Тебе й не зрадили Завіту Твого.
18 Meg nem hátrált a mi szívünk, hogy léptünk elhajolt volna ösvényedről,
Серця наші не відступили назад, і наші стопи не збочили з Твоєї стежки.
19 úgy hogy összezúztál minket sakálok helyén és homályt borítottál ránk.
Але Ти вразив нас у [пустельному] місці, де мешкають шакали, і вкрив нас тінню смерті.
20 Ha megfelejtkeztünk volna Istenünk nevéről, hogy terjesztettük volna kezeinket idegen istenhez:
Якби ми забули ім’я Бога нашого й простягнули долоні наші до чужого бога,
21 nemde Isten kutatná ezt, mert ő ismeri a szív rejtelmeit!
хіба Бог не виявив би цього? Адже Він знає приховані глибини серця.
22 Bizony, miattad öldöstek bennünket egész nap, úgy tekintettek mint vágásra való juhohat.
Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення.
23 Ébredj, miért alszol, Uram? Serkenj, ne vess el mindétig!
Прокинься! Чому Ти спиш, Владико? Пробудись! Не покидай нас навіки.
24 Miért rejted el arczodat, megfelejtkezel sanyarúságunkról és elnyomatásunkról.
Чому Ти ховаєш Своє обличчя, забуваючи про приниження й гніт наш?
25 Mert legörnyedt a porig lelkünk, földhöz ragadt a mi testünk.
Адже до пороху земного зведена душа наша, до землі прилинуло нутро наше.
26 Kelj föl segítségül nekünk, és válts meg minket szereteted kedvéért!
Повстань, будь нам допомогою! Визволи нас заради милості Твоєї.
