< Zsoltárok 16 >
1 Dal Dávidtól. Őrizz engem, Örökkévaló, mert benned kerestem menedéket.
Міхтам Давидів. Бережи мене, Боже, адже на Тебе я надію покладаю!
2 Mondtam az Örökkévalónak: Uram vagy, javam nincsen rajtad kívűl.
Сказав я Господеві: «Ти мій Володар, немає в мене іншого блага, окрім Тебе».
3 A szenteknek pedig, kik az országban vannak, és a dicsőknek, kikben egész kedvem van:
[Також] до святих, що на землі, і до шляхетних – до них моє бажання.
4 Sokasodnak azoknak fájdalmai, kik más isteneket cserélnek; nem ontom véres ontóáldozataikat és nem veszem neveiket ajkaimra.
Нехай же численні скорботи спіткають тих, хто іншим [богам] прагне служити. Я не литиму їм крові жертовних виливань, не згадуватиму імен тих [богів] моїми вустами.
5 Az Örökkévaló osztályomnak és serlegemnek része; te tartod az én sorsomat.
[Лише]Господь – наділений мені спадок і мій келих; Ти тримаєш мій жереб.
6 A mérő kötelek kellemetes helyekre estek számomra; birtokom is kedves előttem.
Межі мого [наділу] пролягли через приємні місця – так, гарний спадок для мене!
7 Áldom az Örökkévalót, ki nekem tanácsot adott, éjszakákon is oktattak engem veséim.
Благословлю я Господа, Який дає мені поради, навіть уночі моє нутро наставляє мене.
8 Az Örökkévalót mindig magam előtt tartottam; mert jobbomon van, nem tántorgok.
В уяві своїй завжди я бачу перед собою Господа, адже Він по правиці моїй, щоб я не похитнувся.
9 Annak örült szívem, és vigad méltóságom; testem is bizton lakozik.
Тому радіє серце моє й веселиться слава моя, також тіло моє перебуватиме в безпеці,
10 Mert nem hagyod lelkemet az alvilágra, nem engeded jámborodat vermet látnia. (Sheol )
бо не залишиш Ти душі моєї в царстві мертвих, не дозволиш вірному Твоєму побачити тління. (Sheol )
11 “Tudatod velem az élet ösvényét: örömök bősége van színed előtt, kellemetesség a te jobbodban mindétig!
Ти стежку життя мені показуєш; наповнив мене радощами перед обличчям Твоїм, насолодою по правиці Твоїй навіки.