Zsoltárok 147
1 Hallelúja! Mert jó zengeni Istenünknek, mert kellemes, illendő a dicséret.
Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала!
2 Fölépíti Jeruzsálemet az Örökkévaló, Izraél eltaszítottjait egybegyűjti.
Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля;
3 Ő, ki meggyógyítja a megtört szivüeket és bekötözi fájdalmaikat;
зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани;
4 számát olvassa meg a csillagoknak, mindnyájukat néven szólítja.
обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно.
5 Nagy az urunk és sok erejű, értelmének nincsen száma.
Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний.
6 Föntartja az alázatosakat az Örökkévaló, földig alázza le a gonoszokat.
Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі.
7 Énekeljetek az Örökkévalónak hálaszóval, zengjetek Istenünknek hárfával!
Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі.
8 A ki felhőkkel borítja az eget, ki esőt készít a földnek, ki füvet sarjaszt a hegyeken;
Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву,
9 megadja kenyerét a baromnak, a hollófiaknak, a melyek felkiáltanak.
дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать.
10 Nem a lónak erejében telik kivánsága, nem a férfi czombjaiban telik kedve.
Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав;
11 Kedveli az Örökkévaló azokat, kik őt félik, azokat, kik várakoznak kegyelmére.
Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.
12 Dicsőitsd, Jeruzsálem, az Örökkévalót, dicsérd Istenedet, oh Czión!
Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого, Сіоне!
13 Mert megerősítette kapuid reteszeit, megáldotta gyermekeidet tebenned.
Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе.
14 Ő, ki békét teszen határodul, búzának javával jóllakat téged;
Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею.
15 ki szavát a földre küldi, hamarosan szalad az igéje;
Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово.
16 ki havat ad, akár a gyapju, deret szór, akár a hamu,
Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл,
17 dobja jegét, akár kenyérdarabok, fagya előtt ki állhat meg?
кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом?
18 Küldi igéjét s elolvasztja azokat, fuvatja szelét: folynak a vizek,
Він пошле слово Своє, і [все] розтане, подує вітром Своїм – потечуть води.
19 Tudtára adja igéjét Jákóbnak, törvényeit és rendeleteit Izraélnek.
Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві.
20 Nem tett úgy egy nem yetnek sem, és rendeleteit – nem ismerik azokat. Hallelúja!
Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів вони не знають. Алілуя!
