Zsoltárok 122

1 Zarándoklás éneke. Dávidtól. Örültem, mikor azt mondták nekem: az Örökkévaló házába menjünk.

Пісня сходження Давидова. Зрадів я, коли мені сказали: «Ходімо до дому Господнього!»

2 Ott álltak lábaink kapuidban, oh Jeruzsálem!

Наші ноги стоять у воротах твоїх, Єрусалиме.

3 Jeruzsálem, mely építve van, mint oly város, mely egyaránt összekapcsoltatott;

Єрусалиме, що збудований щільно як місто, з’єднане в одне ціле,

4 hová felvonúltak a törzsek, Jáh törzsei, bizonyságul Izraélnek, hogy hálát adjanak az Örökkévaló nevének.

куди піднімаються племена, Господні племена, згідно з одкровенням, [даним] Ізраїлю, щоб прославляти там ім’я Господа.

5 Mert ott ültek trónokon törvényre, trónjain Dávid házának.

Бо там стоять престоли судні, престоли дому Давидового.

6 Kérdezzétek Jeruzsálem békéjét: boldogok legyenek, kik téged szeretnek!

Просіть миру для Єрусалима: «Нехай у добробуті живуть ті, хто любить тебе!

7 Legyen béke bástyádon, boldogság palotáidban!

Нехай мир буде в укріпленнях твоїх і добробут – у палацах твоїх!»

8 Testvéreim és társaim kedvéért, hadd szólok: Béke benned!

Заради братів моїх і друзів скажу я: «Мир тобі!»

9 Az Örökkévalónak Istenünknek háza kedveért, hadd kérjek jót neked!

Заради дому Господа, Бога нашого, я щиро бажатиму тобі добра, [Єрусалиме]!