Zsoltárok 119
1 Boldogok a gáncstalan útuak, kik az Örökkévaló tana szerint járnak!
Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
2 Boldogok, kik megóvják bizonyságait, egész szívvel keresik őt;
Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
3 nem is cselekedtek jogtalanságot, az ő útjaiban jártak!
і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
4 Te pasancsoltad, rendeleteidet hogy megőrizzük nagyon,
Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
5 Vajha megszilárdulnának útjaim, hogy megőrizzem törvényeidet!
Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
6 Akkor nem szégyenülök meg, mikor tekintek mind a parancsaidra.
не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
7 Magasztallak szívnek egyenességében, mikor tanulom igazságos ítéleteidet.
Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
8 Törvényeidet megőrzöm, ne hagyj el oly nagyon!
Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
9 Miáltal teszi tisztává ifjú az ösvényét; Hogy megőrzi igéd szerint!
Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
10 Egész szivemmel kerestelek; ne engedj eltévednem parancsaidtól!
Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
11 Szivembe rejtettem szavadat, azért, hogy ne vétkezzem ellened.
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
12 Áldva légy, Örökkévaló, taníts engem törvényeidre!
Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
13 Ajkaimmal beszélem el mind a szájad ítéleteit.
Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
14 Bizonyságaid útján örvendtem mint mindenféle vagyon fölött.
З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
15 Rendeleteiden hadd elmélkedem, és hadd tekintsem ösvényeidet.
Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
16 Törvényeidben gyönyörködöm, nem felejtem el igédet.
Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
17 Végezz jót szolgádon, hadd éljek és őrizzem meg igédet.
Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
18 Nyisd meg szemeimet, hogy láthassak csodás dolgokat tanodból!
Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
19 Jövevény vagyok a földön; ne rejtsd el tőlem parancsaidat!
На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20 Megtörődik a lelkem, vágyakozva ítéleteid után minden időben.
Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
21 Megdorgáltad az átkozott kevélyeket, kik eltévedtek parancsaidtól!
Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
22 Gördíts le rólam gyalázatot és csúfságot, mert bizonyságaidat megóvtam.
Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
23 Bár ültek is nagyok, egymással beszéltek ellenem: a te szolgád elmélkedik törvényeiden.
Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
24 Gyönyörűségem is a te bizonyságaid, azok a tanácsosaim.
і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
25 A porhoz tapadt a lelkem; élessz fel engem igéd szerint!
Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
26 Útjaimat elbeszéltem s te meghallgattál: taníts engem törvényeidre!
Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
27 Rendeleteid útját értesd meg velem, hadd elmélkedem csodatetteiden,
Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
28 Szétfolyt a lelkem bánattól: támaszsz föl engem igéd szerint!
Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
29 Hazugság útját távoztasd tőlem, s tanoddal kegyelmezz nekem.
Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
30 Hűség útját választottam, ítéleteidet magam előtt tartottam.
Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
31 Ragaszkodtam bizonyságaidhoz: Örökkévaló, ne szégyeníts meg!
До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
32 Parancsaid útján futok, mert tággá teszed szivemet.
Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
33 Igazíts engem, Örökkévaló, törvényeid útjára, hadd óvjam meg mindvégig!
Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
34 Értesd meg velem, hogy megóvhassam tanodat s megőrizzem egész szívvel.
Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
35 Járass engem parancsaid ösvényén, mert azt kedvelem.
Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
36 Hajlítsd szívemet bizonyságaidhoz, s ne nyerészkedéshez!
Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
37 Térítsd el szemeimet, hogy ne lássanak hamisat, útaidon éltess engem!
Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
38 Tartsd meg szolgádnak a te szavadat, a mely visz a félelmedre.
Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39 Térítsd el gyalázatomat, melytől félek, mert jók a te ítéleteid.
Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
40 Íme vágyakoztam rendeleteidre: igazságoddal éltess engem!
Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
41 Jőjenek rám kegyelmeid, oh Örökkévaló, segedelmed szavad szerint!
І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42 Hogy megfelelhessek gyalázómnak; mert bíztam a te igédben.
і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
43 Ne ragadd ki az igazság szavát szájamból fölötte nagyon, mert ítéleteidre várakozom.
І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
44 Hogy megőrizhessem tanodat állandóan, mindörökké.
А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
45 Hogy járhassak tág téren, mert rendeleteidet kerestem.
І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
46 Hogy beszélhessek bizonyságaidról királyoknak előtte s ne szégyenkezzem.
І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
47 Majd gyönyörködöm parancsaidban, melyeket szeretek;
І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48 s fölemelem kezeimet parancsaidhoz, melyeket szeretek, hogy elmélkedjem törvényeiden.
і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
49 Emlékezzél a szolgádnak jutott igéről, mivelhogy engem reméltettél.
Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50 Ez vigasztalásom nyomoruságomban: hogy szavad fölélesztett engem.
Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
51 Kevélyek csúfoltak engem fölötte nagyon; tanodtól nem hajoltam el.
Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
52 Gondoltam öröktől fogva való ítéleteidre, Örökkévaló, és megvigasztalódtam.
Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
53 Forróság ragadott meg engem a gonoszok miatt, kik elhagyták tanodat.
Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
54 Dalok voltak nekem törvényeid jövevénységem házában.
Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
55 Gondoltam éjjel nevedre, a megőriztem tanodat.
Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
56 Ez jutott nekem, mert megóvtam rendeleteidet.
Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
57 Osztályrészem, oh Örökkévaló – úgymondtam – hogy megőrzöm szavaidat.
Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
58 Könyörögtem előtted egész szivvel kegyelmezz nekem szavad szerint!
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59 Elgondoltam útjaimat s visszatérítettem lábaimat bizonyságaidhoz.
Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
60 Siettem és nem késedelmeztem, hogy megőrizzem parancsaidat.
Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
61 Gonoszok csapatjai körülfogtak; tanodat nem felejtettem el.
Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
62 Éjfélkor kelek föl, hogy hálát adjak neked a te igazságos ítéleteidért.
Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
63 Társa vagyok mindazoknak, kik téged félnek és rendeleteid megőrzőinek.
Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
64 Szereteteddel, Örökkévaló, tele van a föld, törvényeidre taníts engem.
Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
65 Jót tettél szolgáddal, Örökkévaló, a te igéd szerint.
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66 Jó értelemre és tudásra taníts engem, mert hittem parancsaidban.
Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
67 Mielőtt sanyarogtam, tévelygő voltam, de most megőrzöm a szavadat.
Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68 Jó vagy te és jótevő: taníts engem törvényeidre!
Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
69 Rám fogtak hazugságot a kevélyek, én egész szívvel megóvom rendeleteidet.
Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
70 Eltompult mint hájtól a szivük, én tanodban gyönyörködtem.
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
71 Jó nekem az, hogy sanyargattattam, azért hogy tanuljam törvényeidet.
Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
72 Jó nekem szájad tana, inkább mint ezrei aranynak és ezüstnek.
Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73 Kezeid készítettek és szilárdítottak engem: értesd meg velem, hogy tanulhassam parancsaidat!
Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
74 Tisztelőid majd látnak engem és örülnek, mert igédre várakoztam.
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
75 Tudom, Örökkévaló, hogy igazság a te ítéleteid és hűséggel sanyargattál.
Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
76 Legyen, kérlek, szereteted a vigasztalásomra, a szolgádnak jutott szavad szerint!
Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
77 Jöjjön rám irgalmad, hogy éljek, mert tanod az én gyönyörűségem.
Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
78 Szégyenűljenek meg a kevélyek, mert hazugsággal elnyomtak engem; én elmélkedem rendeleteiden.
Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
79 Forduljanak felém tisztelőid és bizonyságaid ismeröi.
До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
80 Legyen szívem gáncstalan a te törvényeidben, azért hogy meg ne szégyenüljek.
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
81 Epedett lelkem a segedelmedért, igédre várakoztam.
Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
82 Epednek szemeim szavadért, mondván: mikor vigasztalsz meg engem?
За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
83 Mert olyan lettem, mint tömlő a. füstben; törvényeidet nem felejtettem el.
Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
84 Meddig tartanak szolgádnak napjai? Mikor teszel ítéletet üldözőimen?
Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
85 vermeket ástak nekem a kevélyek, a kik nem tanod szerint valók.
Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
86 Mind a parancsaid hűség, hazugsággal üldöznek: segíts engem!
Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
87 Kevés híján semmivé tettek az országban, de én nem hagytam el rendeleteidet.
Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
88 Szereteted szerint éltess engem, hogy megőrizhessem szájad bizonyságát.
Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89 Örökké, oh Örökkévaló, fönnáll igéd az égben.
Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
90 Nemzedékre meg nemzedékre van a te hüséged; megszilárdítottad a földet és megállt.
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
91 Itéleteid szerint megállanak ma is, mert mind a te szolgáid.
усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92 Ha tanod nem a gyönyörűségem, akkor elvesztem volna nyomorúságomban.
Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 Soha sem felejtem el rendeleteidet; mert általuk éltettél engem.
Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
94 Tied vagyok: segíts engem, mert rendeleteidet kerestem.
Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
95 Reám vártak a gonoszok, hogy elveszítsenek; bizonyságaidra ügyelek én.
Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
96 Minden epedésnek láttam végét; tágas a te parancsod nagyon.
Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
97 Mint szeretem tanodat! Egész nap ő az elmélkedésem.
Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
98 Ellenségeimnél bölcsebbé tesz parancsod, mert örökké enyém az.
Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
99 Mind a tanítóimnál eszesebbé lettem, mert bizonyságaid az én elmélkedésem.
Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
100 Véneknél értelmesebb vagyok, mert rendeleteidet megóvtam.
Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
101 Minden rossz ösvénytől tartóztattam lábaimat, azért hogy megőrizzem igédet.
Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
102 Itéleteidtől nem távoztam el, mert te oktattál engem.
Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
103 Mennyivel édesebbek szavaid inyemnek, mint a méz szájamnak!
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
104 Rendeleteid által értelmes vagyok, azért gyűlölök minden hazug ösvényt.
Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
105 Mécses a lábamnak a te igéd és világosság ösvényemnek.
Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
106 Megesküdtem s teljesítettem, hogy megőrzöm igazságos ítéleteidet.
Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
107 Sanyarognom kellett nagyon oh Örökkévaló, éltess igéd szerint!
Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
108 Szájam felajánlásait vedd kedvesen, Örökkévaló, és ítéleteidre taníts engem.
Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
109 Lelkem a tenyeremen van mindig, de tanodat nem felejtettem el.
У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
110 Tőrt vetettek gonoszok nekem, de rendeleteidtől nem tévedtem el.
Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
111 Birtokul vettem bizonyságaidat örökre, mert szívem vígsága azok.
Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
112 Ráhajlítottam szívemet, hogy megtegyem törvényeidet örökké, mindvégig.
Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
113 Tétevázókat gyűlölök, s tanodat szeretem.
Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
114 Rejtekem és pajzsom vagy, igédre várakoztam.
Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
115 Távozzatok tőlem, gonosztevők, hadd óvom meg Istenem parancsait!
Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
116 Támogass engem szavad szerint, hogy éljek, s ne engedj megszégyenülnöm reményemmel!
За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
117 Erősíts engem, hogy megsegíttessem, hogy gyönyörködhessem mindig törvényeiden.
Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
118 Elvetetted mind, kik törvényeidtől eltévelyegnek, mert hazug az ő csalfaságuk.
Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
119 Mint salakot elmozdítottad mind a föld gonoszait, azért szeretem bizonysága-idat.
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
120 Borzadott rettegésedtől testem, és ítéleteidtől félek.
Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
121 Cselekedtem jogot és igazságot, ne engedj át zsarolóimnak!
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
122 Kezeskedjél szolgádért a jóra; ne zsaroljanak engem kevélyek.
Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
123 Szemeim epedtek segítségedért és igazságos szavadért.
Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124 Tégy szolgáddal szereteted szerint és törvényeidre taníts engem.
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
125 Szolgád vagyok, értesd meg velem, hadd ismerjem meg bizonyságaidat!
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
126 Ideje cselekedni az Örökkévalóért: megbontották a te tanodat.
Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
127 Azért szeretem parancsaidat jobban aranynál és színaranynál.
Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
128 Azért helyeslek mindenről való minden rendeletet, minden hazug ösvényt gyűlölök.
Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
129 Csodásak a te bizonyságaid, azért megóvta azokat lelkem.
Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
130 Szavaidnak megkezdése világít, értelmessé tesz együgyüeket.
Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
131 Feltátottam szájamat s lihegtem, mert parancsaidra vágyódtam.
Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
132 Fordulj hozzám és kegyelmezz nekem, joga szerint azoknak, kik nevedet szeretik.
Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
133 Lépteimet szilárdítsd meg szavaddal, s ne engedj uralkodni rajtam semmi jogtalanságot.
Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
134 Válts ki engem ember zsarolásától, hogy megőrizhessem rendeleteidet.
Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
135 Arczodat világíttasd szolgádra és taníts engem törvényeidre!
Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
136 Vízpatakoktól kiáradnak szemeim, mivel nem őrizték meg tanodat.
Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
137 Igazságos vagy, Örökkévaló, és egyenesek ítéleteid.
Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
138 Igazsággal megparancsoltad bizonyságaidat és hűséggel nagyon.
бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
139 Sorvasztott engem buzgalmam, mert elfelejtették szavaidat szorongatóim.
Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
140 Salaktalan a te szavad nagyon és szolgád szereti azt.
Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141 Csekély vagyok és megvetett; rendeleteidet nem felejtettem el.
Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
142 Igazságod örökre igazság és igaz a te tanod.
Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
143 Szorultság és szükség értek engem, parancsaid az én gyönyörűségem.
Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
144 Igazság a te bizonyságaid örökre, értelmet adj nekem, hogy éljek!
Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
145 Egész szívvel felkiáltottam: hallgass meg, Örökkévaló, törvényeidet hadd óvom meg!
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
146 Hívtalak, segíts engem, hogy megőrizhessem bizonyságaidat.
Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
147 Megelőztem a szürkületet és fohászkodtam; igédre várakoztam.
Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
148 Megelőzték szemeim az őrszakokat, hogy elmélkedjem szavadról.
Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149 Hangomat halljad szereteted szerint, Örökkévaló, ítéleted szerint éltess engem!
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
150 Közelednek a gazságot hajhászók, tanodtól eltávolodtak.
Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
151 Közel vagy, Örökkévaló, s mind a parancsaid igazság.
та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
152 Régen tudom bizonyságaidból, hogy örökre alapítottad azokat.
Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
153 Lásd nyomorúságomat és ragadj ki, mert tanodat nem felejtettem el.
Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
154 Vidd ügyemet és válts meg engem, szavad szerint éltess engem!
Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155 Távol van a gonoszoktól segítség, mert törvényeidet nem keresték.
Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
156 Irgalmad nagy, oh Örökkévaló, ítéleteid szerint éltess engem!
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
157 Sokan vannak üldözőim és szorongatóim, bizonyságaidtól nem hajoltam el.
Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
158 Láttam hűtlenkedőket és elundorodtam, a kik szavadat nem őrizték meg.
Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
159 Lásd, hogy szeretem rendeleteidet, Örökkévaló, szereteted szerint éltess engem!
Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
160 Igédnek összege igazság és örökké tart minden igazságos ítéleted.
Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
161 Nagyok üldöztek engem ok nélkül, de igédtől megrettent szívem.
Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
162 Örvendek én a te szavadon, mint ki nagy zsákmányt talál.
Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
163 Hazugságot gyűlölök és utálom; tanodat szeretem.
Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
164 Hétezer naponta dicsértelek, igazságos ítéleteidért.
Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
165 Bőséges béke jut azoknak, kik szeretik tanodat, s nincs számukra botlás.
Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
166 Reménykedtem segítségedre, Örökkévaló, s parancsaidat megtettem.
На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
167 Megőrizte lelkem bizonyságaidat és megszerettem őket nagyon.
Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
168 Megőriztem rendeleteidet és bizonságaidat, mert mind az útjaim előtted vannak.
Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
169 Közel jusson színedhez fohászkodásom, Örökkévaló, igéd szerint adj nekem értelmet.
Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
170 Jusson könyörgésem színed elé, szavad szerint ments meg engem!
Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
171 Ömledeztessenek ajkaim dicséretet, mert törvényeidre tanítasz engem.
Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
172 Hangoztassa nyelvem szavadat, mert mind a parancsaid igazság.
Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
173 Legyen kezed megsegítésemre, mert rendeleteidet választottam.
Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
174 Vágyódtam üdvödre, oh Örökkévaló, és tanod az én gyönyörűségem.
Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
175 Hadd éljen lelkem és dicsérjen téged. és ítéleteid segítsenek engem.
Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
176 Eltévedtem, mint bujdosó bárányt keresd szolgádat, mert parancsaidat nem felejtettem el.
Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
