Zsoltárok 108

1 Ének. Zsoltár Dávidtól. Szilárd a szivem, oh Isten, hadd énekelek, hadd zengek – méltóságom is!

Пісня. Псалом Давидів. Серце моє непохитне, Боже; я співатиму й гратиму [Тобі] мою славу.

2 Ébredj lant és hárfa! Hadd ébresztem a hajnalt!

Прокинься, ліро й арфо! Розбуджу-но я зорю досвітню!

3 Magasztallak téged népek közt, Örökkévaló, és zengek neked a nemzetek közt.

Я прославлю Тебе серед народів, Господи, співатиму Тобі поміж племенами.

4 Mert nagy az egeken felül szereteted s a felhőkig igazságod.

Бо велика понад небеса милість Твоя і аж до хмар – істина Твоя.

5 Emelkedjél az egek fölé, oh Isten, s az egész föld fölé dicsőségeddel!

Піднімися понад небесами, Боже; над усією землею – слава Твоя.

6 Azért hogy megszabadíttassanak kedveltjeid, segíts jobboddal és hallgass meg!

Щоб улюблені Твої були визволені, врятуй нас правицею Своєю і дай нам відповідь.

7 Isten beszélt szentségében: hadd ujjongok, hadd osztom ki Sekhémet, és Szukkót völgyét hadd mérem fel.

Бог промовив у Своєму святилищі: «Урочисто святкуватиму перемогу, Я розділю Сихем і розміряю долину Суккот.

8 Enyém Gileád, enyém Menasse, Efraim pedig fejem erőssége, Jehúda törvény-pálczám.

Мені належить Ґілеад, і Манассія – Мій, Єфрем – міць Моєї голови, Юда – Мій законодавець.

9 Móáb mosdómedenczém, Edómra vetem sarumat, Peléset fölött riadozom.

Моав – Моя чаша для омовіння, на Едом Я кину Свою сандалію, гукай радісно до Мене, о земле филистимлян!»

10 Ki vezet engem az erősített várba, ki vezérel engem Edómig?

Хто введе мене в місто укріплене? Хто доведе мене до Едома?

11 Nemde te, oh Isten, elvetettél minket és nem vonulsz ki, Isten, hadainkkal!

Хіба не Ти, Боже, Котрий відкинув нас і не виходиш, Боже, з воїнствами нашими?

12 Adj nekünk segítséget a szorongatótól, hisz hiábavaló embernek segedelme.

Подай нам допомогу [в боротьбі] з ворогом, адже марний порятунок людський.

13 Istennel végzünk hatalmast, és ő letiporja szorongatóinkat.

У Бозі ми виявимо силу, і Він розтопче наших ворогів.