Zsoltárok 107
1 Adjatok hálát az Örökkévalónak, mert jóságos, mert örökké tart a kegyelme!
„Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
2 Ezt mondják az Örökkévaló megváltottjai, akiket megváltott szorongatónak kezéből,
хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
3 és országokból gyűjtötte őket össze: keletről és nyugatról, északról és a tenger felől.
і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
4 Tévelyegtek a pusztában, sivatag úton, lakó várost nem találtak;
Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
5 éhesek, szomjasak is, lelkük ellankad ő bennök.
голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
6 És kiáltottak az Örökkévalóhoz szorultságukban, szorongásaikból megmentette őket,
І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
7 járatta őket egyenes úton, hogy lakó városba menjenek.
І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
8 Adjanak hálát az Örökkévalónak kegyelemért, és csodatotteiért az emberfiaival;
Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
9 mert jóllakatta az elepedt lelket, s az éhes lelket megtöltötte jóval!
бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
10 Kik sötétségben és homályban ülnek, nyomorúságnak s vasnak foglyai,
Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
11 mert engedetlenkedtek Isten szavai iránt és a Legfelsőnek tanácsát megvetették;
бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
12 hát megalázta szenvedésben szivöket, megbotlottak s nincs, ki segítsen.
Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
13 És kiáltottak az Örökkévalóhoz szorultságukban, szorongásaikból megsegíti őket,
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
14 kivezeti őket sötétségből és homályból, és kötelékeiket szétszakítja.
І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
15 Adjanak hálát az Örökkévalónak kegyelméért és csodatetteiért az emberfiaival;
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
16 mert összetört érczajtókat és vasreteszeket szétvágott.
бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
17 Akik oktalanok bűntettük útja miatt és bűneik miatt sanyarognak,
Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
18 minden eledelt utál a lelkük s eljutottak a halál kapuihoz.
Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
19 És kiáltottak az Örökkévalóhoz szorultságukban, szorongásaikból megsegíti őket,
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
20 igéjét küldi és meggyógyítja őket s kiszabadítja vermeikből;
Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
21 adjanak hálát az Örökkévalónak kegyelméért és csodatotteiért az emberfiaival,
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
22 s áldozzanak hálaáldozatokat, s beszéljék el tetteit ujjongással!
і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
23 Kik tengerre szállanak hajókon, munkát végeznek nagy vizeken,
Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
24 ők látták az Örökkévaló tetteit és csodatetteit a mélységben:
вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
25 szólt s támasztott szélvihart s az fölemelte hullámait,
Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
26 fölszállnak égbe, lesülyednek mélységekbe, lelkük elcsüggedt a bajban,
до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
27 forognak és inognak mint a részeg, és minden bölcseségök elenyészik.
Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
28 És kiáltottak az Örökkévalóhoz szorultságukban, és szorongásaikból kivezeti őket;
Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
29 megállítja a vihart csendességgé s lecsillapodtak hullámaik;
Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
30 s örültek, hogy elhallgattak, s elvezette őket kívánságuk révébe.
і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
31 Adjanak hálát az Örökkévalónak kegyelméért és csodatetteiért az emberfiaival,
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
32 s magasztalják őt népnek gyülekezetében s vének ülésében dicsérjék őt!
Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
33 Folyamokat tett pusztává s víznek eredőit tikkadtsággá,
Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
34 termékeny országot sós földdé a benne lakók rosszasága miatt;
плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
35 pusztát tett vizes tóvá és sivatag földet víznek eredőivé,
Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
36 és letelepített ott éhezőket s lakó várost alapítottak.
і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
37 Bevetettek mezőket és ültettek szőlőket, és gyümölcsöt, termést szerzettek.
і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
38 Megáldotta őket, s megsokasodtak nagyon és barmukat nem kevésbítette.
І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
39 De megkevesbedtek és meggörnyedtek bajnak és bánatnak nyomásától.
Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
40 Csúfot önt nemesekre s eltévelyítette őket úttalan pusztaságban;
Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
41 de felmagasította a szükölködőt a nyomorúságból s olyanná tette a családokat, mint a juhok.
а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
42 Látják az egyenesek és örülnek, s minden jogtalanság elzárja száját.
Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
43 Ki oly bölcs, hogy megőrizze ezeket, hogy ügyeljenek az Örökkévaló kegyelmeire.
Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
