Zsoltárok 103
1 Dávidtól. Áldjad, én lelkem, az Örökkévalót s egész belsőm az ő szent nevét!
Давидів.
2 Áldjad, én lelkem, az Örökkévalót s ne feledkezzél meg mind az ő tetteiről!
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
3 Ő az, ki megbocsátja minden bűnödet, ki meggyógyítja minden betegségedet;
Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
4 ki veremből váltja meg éltedet, ki körülvesz téged szeretettel s irgalommal;
Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
5 ki jóval tartja el díszedet, hogy megújhodik sasként ifjúságod.
Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
6 Igazságot tesz az Örökkévaló és jogot mind a zsaroltaknak.
Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
7 Megismerteti útjait Mózessel, Izraél fiaival cselekvéseit:
Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
8 irgalmas és kegyelmes az Örökkévaló, hosszantűrő és bőséges a szeretetben.
Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
9 Nem mindétig fog pörölni s nem örökké haragot tartani.
Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
10 Nem vétkeink szerint járt el velünk, s nem bűneink szerint bánt velünk.
Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
11 Mert amint magas az ég a föld fölött: hatalmas volt szeretete az ő tisztelői fölött.
Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
12 Amint távol van kelet nyugattól: eltávolította tőlünk bűntetteinket.
як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
13 Amint atya irgalmaz gyermekeinek, irgalmazott az Örökkévaló az ő tisztelőinek.
Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
14 Mert ő ismeri hajlamunkat, emlékezik rá, hogy por vagyunk.
бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
15 Halandónak akár fű a napjai, mint a mező virága úgy virágzik;
чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
16 mert szél vonult el rajta s nincsen, s nem ismeri őt többé a helye.
та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
17 De az Örökkévaló szeretete öröktől-örökké van tisztelői fölött, s igazsága jut gyermekeik gyermekeinek:
А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
18 azoknak kik szövetségét megőrzik s megemlékeznek rendeleteiről, hogy megtegyék.
що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
19 Az Örökkévaló az égben szilárdította meg trónját és királysága a mindenségen uralkodik.
Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
20 Áldjátok az Örökkévalót, ti angyalai, ti hatalmas erejűek, akik végezitek igéjét, hallgatván igéjének szavára!
Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
21 Áldjátok az Örökkévalót mind a seregei, szolgálattevői ti, akaratának végzői!
Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
22 Áldjátok az Örökkévalót, mind a művei ti, uralmának minden helyein! Áldjad, én lelkem, az Örökkévalót!
Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
