< Példabeszédek 6 >

1 Fiam, ha kezes lettél felebarátodnál, tenyeredet összecsaptad az idegennél,
Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
2 tőrbe jutottál szájad mondásai által, megfogattál szájad mondásai által:
ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
3 tedd ezt ugyan, fiam, hogy megmenekülj, minthogy felebarátod markába kerültél: menj, tiportasd magadat és ostromold felebarátodat;
Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
4 ne engedj álmot szemeidnek, sem szendergést szempilláidnak;
не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
5 menekülj, mint szarvas a kézből, s mint a madár a madarász kezéből.
рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
6 Menj a hangyához, rest, nézd útjait, hogy okulj:
Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
7 ő, a kinek nincs vezére, felügyelője és uralkodója,
нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
8 elkészíti nyáron a kenyerét, összegyűjtötte aratáskor az eledelét.
вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
9 Meddig, rest, fogsz feküdni, mikor kelsz fel álmodból?
Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
10 Egy kis alvás, egy kis szendergés; egy kis kézösszekulcsolás, hogy feküdj:
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
11 majd eljön, mint vándor, a te szegénységed és szűkölködésed, mint a pajzsos férfi.
і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
12 Alávaló ember, jogtalan férfi, szájnak görbeségével jár,
Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
13 hunyorgat szemeivel, kapargat lábaival, mutogat ujjaival;
він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
14 ferdeség a szívében, rosszat kohol minden időben, viszályokat indít.
в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
15 Azért hirtelen jön meg szerencsétlensége, rögtön megtöretik és nincsen gyógyulás.
тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
16 Hat dolog van, a mit gyűlöl az Örökkévaló és hét, a mi lelkének utálata:
Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
17 Fennhéjázó szemek, hazug nyelv, és ártatlan vért ontó kezek;
очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
18 szív, mely jogtalan gondolatokat kohol, lábak, melyek futva sietnek a rosszra;
серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
19 hazugságnak lehelője, hamis tanú, s a ki viszályokat indít testvérek közt.
сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
20 Óvd meg, fiam, atyád parancsát és el ne hagyjad anyád tanítását;
Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
21 kösd azokat szívedre mindenkor, fűzd azokat nyakadra.
Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
22 Mikor jársz, az vezetni fog téged, mikor lefekszel, őrködik feletted, s mikor felébredtél, az beszélget veled.
Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
23 Mert mécses a parancs és a tan világosság, és élet útja az oktatásnak feddései.
Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
24 Hogy megőrizzen téged a rossz asszonytól, a simanyelvű idegen nőtől.
щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
25 Ne kívánd meg szépségét szívedben, s el ne fogjon téged szempilláival.
Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
26 Mert parázna asszonyért egy czipó kenyérre jutsz, s férjes asszony a drága lelket vadássza.
Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
27 Kaparhat-e valaki tüzet az ölében és ruhái el nem égnek,
Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
28 avagy járhat-e valaki parázson és lábai meg nem perzselődnek?
Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
29 Olyan az, a ki bemegy felebarátjának feleségéhez, nem marad büntetlenül, bárki hozzányúl.
Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
30 Nem gúnyolják a tolvajt, midőn lop, hogy kielégítse lelkét, midőn éhezik;
Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
31 ha rajtakapják, hétszeresen fizet, házának egész vagyonát odaadja.
та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
32 Ki házasságot tör asszonnyal, esztelen; a ki önmagát megrontja, az cselekszi ezt.
Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
33 Kárt és szégyent talál, és gyalázata nem töröltetik el.
побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
34 Mert féltékenység a férfiúnak dühe s nem kímél a bosszú napján,
бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
35 nincs tekintettel semmi váltságra s nem enged, noha sokasítod az ajándékot.
він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!

< Példabeszédek 6 >