Példabeszédek 5
1 Fiam, bölcsességemre figyelj, értelmemre hajtsad füledet,
Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
2 hogy megőrizd a meggondolást s a tudást óvják meg az ajkaid.
щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
3 Mert színméztől csepegnek az idegen nőnek ajkai és ínye simább az olajnál;
Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
4 de a vége keserű, mint az üröm, éles, mint a kétélű kard.
та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її! (Sheol h7585)
6 az élet ösvényeit nehogy mérlegelje, tétováztak nyomdokai, a nélkül hogy tudná.
Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7 Most pedig, fiúk, hallgassatok reám, s ne térjetek el szájam mondásaitól!
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
8 Távol tartsd tőle útadat, s ne közeledjél háza bejáratához.
віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
9 Nehogy másoknak adjad díszedet és esztendőidet a kegyetlennek;
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
10 nehogy idegenek lakjanak jól erőddel és fáradalmaiddal idegen ember házában.
щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
11 Sóhajtasz majd végeden, midőn elfogy tested és húsod,
І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
12 és azt mondod: mint gyűlöltem az oktatást s a feddést megvetette szívem,
і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
13 és nem hallgattam oktatóim szavára s tanítóim felé nem hajtottam fülemet!
І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
14 Kevés híján benn voltam minden bajban, gyülekezet és község közepette!
Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
15 Igyál vizet saját vermedből és folyóvizet saját kutadból.
Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
16 Az utczára omoljanak forrásaid, a piaczokra vízpatakok?
чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
17 Legyenek egyedül a tieid s nem idegenekéi veled együtt.
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18 Legyen a te kútfőd áldott s örülj ifjúkorod feleségével.
Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
19 Szerelmetes őzike, kedves zerge: emlői ittasítsanak minden időben, szerelmében mámorosodjál mindig;
вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
20 hisz miért mámorosodnál, fiam, idegen nővel s ölelnéd más asszonynak keblét?
І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
21 Mert az Örökkévaló szemei előtt vannak a férfi útjai s mind a nyomdokait mérlegeli.
Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
22 Bűnei megfogják a gonoszt és vétke kötelékeivel fogva tartatik.
власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
23 Ő meg fog halni oktatás híján s oktalanságának nagyságában eltévelyeg.
помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
