Példabeszédek 24
1 Ne irigykedjél a rosszaság embereire, és ne kívánkozzál velök lenni;
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
2 mert pusztítást gondol ki szívök és bajt beszélnek ajkaik.
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
3 Bölcsesség által épül fel a ház és értelem által szilárdul meg;
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
4 és tudás által telnek meg a kamarák, mindennemű drága és kedves vagyonnal.
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
5 Bölcs férfi hatalmas és a tudás embere bátor erejű.
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
6 Mert útmutatásokkal viselhetsz háborút, és győzelem van a tanácsosok sokaságában.
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
7 Magas az oktalannak a bölcsesség: a kapuban nem nyitja meg a száját.
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
8 A ki azon gondolkodik, hogy rosszat tegyen, azt fondorlatok emberének hívják.
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
9 Oktalanság gondolata a vétek, és utálata az embereknek a csúfoló.
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
10 Ha elernyedtél a szükség napján, szűknek bizonyult az erőd.
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
11 Mentsd meg a halálra vitteket, és a megölésre támolygókat hát ha elvonnád.
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
12 Ha azt mondod: lám nem tudtunk róla, nemde a szívek meghatározója, ő ügyel rá, és lelked megóvója – ő tudja, és viszonoz az embernek tette szerint.
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
13 Egyél, fiam, mézet, mert jó, és színméz édes az ínyednek:
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
14 ilyen, tudd meg, a bölcsesség a te lelkednek; ha megtaláltad, van jövendő és reményed nem írtatik ki.
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
15 Ne leselkedjél, te gonosz, az igaznak hajlékára, ne pusztítsd el heverő helyét;
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
16 mert hétszer elesik az igaz, de fölkel, de a gonoszok megbotlanak a szerencsétlenségben.
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
17 Midőn elesik az ellenséged, ne örülj, s midőn megbotlik, ne vigadjon szíved;
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
18 nehogy lássa az Örökkévaló és rossznak tetszenék szemeiben és elfordítaná tőle haragját.
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 Ne gerjedj föl a gonosztevők ellen, ne irigykedjél a gonoszokra;
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 mert nem lesz jövendője a rossznak, a gonoszok mécsese kialszik.
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
21 Féljed az Örökkévalót, fiam, és a királyt, az elszakadókkal ne állj össze;
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
22 mert hírtelen támad szerencsétlenségük, és mindkettejük balvégzetét ki ismeri?
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 Ezek is bölcsektől valók. Személyt válogatni az ítéletben nem jó.
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
24 A ki azt mondja a gonosznak: igaz vagy, azt átkozzák a népek, szidják a nemzetek;
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
25 de a megfeddőknek kellemes lesz a dolguk, és reájuk száll a jónak áldása.
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
26 Az ajkakat csókolja, a ki helyes szavakkal válaszol.
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Készítsd el odakünn munkádat, és intézd el azt magadnak a mezőn; azután építsd fel házadat.
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
28 Ne légy ok nélkül tanú felebarátod ellen; vajon ámítanád-e ajkaiddal?
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
29 Ne mondd: amint velem tett, úgy teszek ő vele, viszonzok az embernek tette szerint.
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
30 Rest ember mezeje mellett mentem el, és esztelen ember szőlleje mellett;
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31 s íme egészen benőtte a tövis, ellepte színét a csalán, és kőfala le volt rombolva.
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32 Néztem én, ráfordítottam szívemet, láttam, tanulságot vettem.
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33 Egy kis alvás, egy kis szendergés, egy kis kézösszekulcsolás, hogy feküdj;
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34 majd el jön vándorként a te szegénységed és szűkölködésed, mint a pajzsos férfi.
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
