Példabeszédek 16
1 Az emberéi a szívnek szándékai, de az Örökkévalótól való a nyelv felelete.
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 Mindenik útja az embernek tiszta az ő szemében, de az elméket meghatározza az Örökkévaló.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Hárítsd az Örökkévalóra dolgaidat, és majd megszilárdulnak gondolataid.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 Mindet a maga czéljára alkotta az Örökkévaló, és a gonoszt is a bajnak napjára.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 Az Örökkévaló utálata minden büszke szívű; kezet kézre, nem marad büntetlenül.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 Szeretettel és hűséggel megengeszteltetik a bűn, és istenfélelem által távozunk a rossztól.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 Midőn kedveli az Örökkévaló a férfi útjait, ellenségeit is megbékélteti vele.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 Jobb kevés igazsággal, mint termések bősége jog nélkül.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 Az ember szíve kigondolja útját, de az Örökkévaló igazítja lépését.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 Varázs van királynak ajkain: az ítéletben ne vétsen szája.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 Jogos mérleg és serpenyő az Örökkévalóé, az ő műve minden súlykő a zacskóban.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 Királyoknak utálata gonoszságot cselekedni, mert igazság által szilárdul meg a trón.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 Királyoknak kedve az igazság ajkai; s a ki egyeneset beszél, azt szereti.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Királynak indulata: halál követei, de bölcs ember megengeszteli azt.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 Király arczának világosságában élet van, és jóakarata olyan mint a tavaszi eső felhője.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 Bölcsességet szerezni mennyivel jobb az aranynál, és értelmet szerezni becsesebb az ezüstnél.
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 Az egyenesek pályája: távozni a rossztól; lelkét őrzi meg, a ki megóvja útját.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 Romlás előtt jár a gőg, és botlás előtt lélek büszkesége.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 Jobb alázatos lelkűnek lenni szerények közt, mint zsákmányt osztani gőgösökkel.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 A ki ügyel az igére, jót fog találni, s a ki az Örökkévalóban bízik, boldog az!
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 A bölcsszívűt nevezik értelmesnek, s az ajkak édessége gyarapítja a tanulságot.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 Életforrás az ész a gazdájának, s az oktalanok fenyítése az oktalanság.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 A bölcsnek szíve oktatja száját és ajkain gyarapítja a tanulságot.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 Színméz a kellemes beszéd, édes a léleknek és gyógyítás a csontnak.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Van út, mely egyenes az ember előtt, de a vége – halálnak útjai.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 A dolgozónak vágya dolgozott érette, mert szorította őt a szája.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Az alávaló ember veszedelmet ás, ajkán pedig mintha égető tűz volna.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 A ferdeség embere viszályt indít, és a suttogó barátot választ el.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 Az erőszak embere elcsábítja felebarátját, hogy vezesse őt úton, mely nem jó.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 A ki behunyja szemeit, hogy ferdeséget gondoljon ki, a ki fintorgatja ajkait: elhatározta a rosszat.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Díszes korona az ősz haj, igazság útján találtatik.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 Jobb a hosszantűrő, mint a hős, és az indulatán uralkodó, mint a ki várost vesz be.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 Ölbe vetik a sorsot, de az Örökkévalótól való minden ítélete.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
