Példabeszédek 14
1 Az asszonyok legbölcsebbike fölépítette házát, de az oktalanság önkezeivel lerontja.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 Egyenességében jár, a ki az Örökkévalót féli, de álnok az útjain, a ki őt megveti.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 Az oktalannak szájában a gőgnek vesszeje van, de a bölcsek ajkai megőrzik őket,
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Ökrök híján tiszta a jászol, de termések bősége a marha erejében van.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 Hűséges tanú nem hazudik, de hazugságokat terjeszt hazug tanú.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 Keresett a csúfoló bölcsességet, de nincs, az értelmesnek azonban könnyű a tudás.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Menj el a balga ember közeléből, és nem ismerted meg tudásnak ajkait,
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 Az okosnak bölcsessége: érteni az útját, de a balgák oktatalansága csalárdság.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 Az oktalanok közt tolmács a bűn és az egyenesek közt a jóakarat.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 A szív ismeri önmagának keservét, és örömébe nem vegyül idegen.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 A gonoszok háza megsemmisül, de az egyenesek sátra virul.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 Van út, mely egyenes az ember előtt, de a vége – halálnak útjai.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Nevetés közt is fájhat a szív, és az örömnek vége bánat.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 Saját útjaiból lakik jól a tévedt szívű, az övéiből a jó ember.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 Az együgyű minden szónak hisz, de az okos ügyel lépésére.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 A bölcs fél és kerüli a rosszat, de a balga fölháborodik és elbizakodik.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 A hirtelen haragú oktalanságot követ el, és a fondorlatok embere meggyűlöltetik.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 Birtokul nyertek az együgyűek oktalanságot, de az okosok körülfogják a tudást.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 Legörnyedtek a rosszak a jók előtt és a gonoszok az igaznak kapuinál.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 Társánál is gyűlöletessé válik a szegény, de a gazdagnak barátai sokan vannak.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 A ki gúnyolódik felebarátján, vétkezik, de a ki könyörül a szegényeken, boldog az.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 Nemde eltévelyegnek a rosszat koholók, de szeretetet és hűséget találnak a jót koholók.
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 Minden fáradalomból nyereség származik, de az ajkak beszédje csak hiányra visz.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 A bölcsek koronája a gazdagságuk, a balgák oktalansága oktalanság.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 Lelkeket ment meg az igaz tanú, de hazugságokat terjeszt a csalárd.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 Az istenfélelemben erős bizalom van, fiainak is menedékük lesz.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 Az istenfélelem életforrás, hogy távozzunk a halál tőreitől.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 Abban, hogy sok a nép, van a király dísze, és a nemzet fogytában a fejedelem rettegése.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 A késedelmes haragú nagy értelmességű, de a hirtelen indulatú oktalanságot visz el.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 A testnek élete a szelíd szív, de a csontok rothadása a vakbuzgalom.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 A ki nyomorgatja a szegényt, az káromolta alkotóját, de tiszteli őt, a ki könyörül a szűkölködőn.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 Szerencsétlenségében eltaszíttatik a gonosz, de halálakor is bízik az igaz.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Az értelmesnek szívében bölcsesség nyugszik, de a balgák közepében kitudódik.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 Igazság felemeli a nemzetet, de a népek gyalázata a vétek.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 A király jóakarata az eszes szolgáé, de haragja lesz a szégyenletesé.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
