Jób 36
1 És folytatta Elíhú és mondta:
І далі Елігу казав:
2 Várj reám egy kicsit, hadd közöljem veled, mert még van Isten mellett mondani valóm.
„Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
3 Messzünnen hozom tudásomat és alkotómnak adok igazat.
Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
4 Mert valóban, szavaim nem hazugság, teljes tudású van szemben veled.
Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
5 Lám, Isten hatalmas, de kit sem vet meg, észerőre hatalmas.
Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
6 Nem hagyja életben a gonoszt, s a szegényeknek jogát megadja.
Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
7 Nem vonja el az igaztól szemeit, sőt királyok mellé, a trónra ültette őket örökre, hogy kimagasodtak.
Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
8 S ha bilincsekkel vannak megkötve, ha megfogatnak a nyomorúság köteleivel:
А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
9 megmondja nekik cselekedetüket és bűntetteiket, hogy hősködtek;
то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
10 megnyitja fülüket a feddésnek és azt mondja, hogy térjenek meg a jogtalanságtól.
Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
11 Ha hallgatnak rá és szolgálják őt, jólétben töltik el végig napjaikat és éveiket kellemetességben;
Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
12 de ha nem hallgatnak reá, fegyver által tűnnek el s kimúlnak megismerés híján.
Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
13 S az istentelen szívűek haragot táplálnak, nem esedeznek, midőn megkötözte őket.
А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
14 Ifjúkorban kell elhalnia lelküknek és életüknek a ledérek között.
У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
15 Kiszabadítja a nyomorgót nyomorúsága által s a szorongatás által megnyitja fülüket.
Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
16 Kicsábít téged is a szükség szájából, tág térre, melynek helyén nincs szorongás, s a mi rászáll asztalodra, tele van zsiradékkal.
Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
17 De ha a gonosz ítéletével vagy tele, ítélet és törvény megragadnak téged.
Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
18 Bizony, ne csábítson el téged a harag tömérdekségével és a váltság bősége ne hajlítson el.
Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
19 Hát szorongás nélkül rendezze-e segítségedet s az erőszak minden megfeszítése nélkül?
Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
20 Ne áhítsd az éjéjszakát, midőn népek tűnnek el helyükről.
Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
21 Őrizkedjél, ne fordulj jogtalanság felé, mert ezt inkább választottad a nyomorúságnál.
Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
22 Lám, Isten felmagasztosul erejében; ki olyan oktató, mint ő!
Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
23 Ki kéri számon tőle útját, s ki mondja: jogtalanságot műveltél!
Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
24 Gondolj rá, hogy magasztald művét, melyet szemléltek férfiak;
Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
25 mind az emberek néztek rá, a halandó messziről tekinti.
що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
26 Lám, Isten magasztos, nem ismerjük meg, éveinek száma ki nem kutatható.
Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
27 Mert felvonja a víznek cseppjeit, hogy az ő köde számára tisztuljanak esővé,
Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
28 melyet folyatnak a fellegek, csurgatnak a sok emberre.
що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
29 Avagy értik-e a felhő terjedelmeit, sátrának robaját?
Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
30 Lám, magára terítette fényét s ráborította a tenger gyökereit,
Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
31 mert velök ítél népeket, eleséget ád busásan.
бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
32 Kezeire fényt borított s kirendelte azt a támadó ellen.
Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
33 Hirdet róla az ő dörgése, a csorda is a keletkező viharról.
Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
