Jób 34
1 S megszólalt Élíhú és mondta:
І говорив Елі́гу та й сказав:
2 Halljátok, bölcsek, szavaimat, és tudók ti, figyeljetek rám;
„Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
3 mert a fül vizsgálja, a szavakat s az íny ízlel, hogy egyék.
Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
4 Válasszuk magunknak, a mi jog, tudjuk meg egymás közt, mi a jó.
Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
5 Mert azt mondta Jób: igazam van, de Isten elvette jogomat.
Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6 Jogom ellenére hazudjak-e? Végzetes a nyíl, mely talált, bűntett nélkül.
Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
7 Ki oly férfi, mint Jób, ki mint vizet issza a gúnyt;
Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
8 s elmegy társulni jogtalanság cselekvőivel és járni gonoszság embereivel!
і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
9 Mert azt mondta: nincs haszna a férfinak, midőn Istennél kedvessé teszi magát.
Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
10 Azért, ész emberei, hallgassatok reám, távol legyen Isten a gonoszságtól s a Mindenható a jogtalanságtól!
Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
11 Mert az ember művét megfizeti neki s a férfi útja szerint, úgy juttat neki.
Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
12 Úgy bizony, Isten nem tesz gonoszságot, és a Mindenható nem ferdít jogot.
Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
13 Ki bízta reá a földet, s ki tette reá az egész világot?
Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
14 Ha csak önnönmagára fordítaná szívét, önnönmagához visszavonná szellemét és leheletét:
Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
15 kimúlna minden halandó együttesen s az ember porhoz térne vissza.
всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
16 Ha tehát van értelem, halljad ezt, figyelj beszédem szavára.
Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17 Vajon ki a jogot gyűlöli, kormányozhat-e, avagy az igazságost, hatalmast kárhoztathatod-e?
Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
18 Mondhatni-e királynak: alávaló, nemeseknek: gonosz?
Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
19 A ki nem tekintette fejedelmek személyét a nem tűntette ki az előkelőt a szegénnyel szemben, mert kezeinek műve mindannyian.
Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
20 Pillanat alatt meghalnak, és éjfélkor megrendül a nép s eltűnik s elmozdítják a zsarnokot – nem kézzel.
за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
21 Mert szemei rajta vannak az ember útjain, és mind a lépéseit látja.
Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
22 Nincs sötétség, nincs vakhomály, hogy ott elrejtőzzenek a jogtalanság cselekvői.
немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
23 Mert nem kell többé ügyelnie az emberre, hogy Istenhez törvényre menjen.
Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
24 Megtöri a hatalmasakat kutatás nélkül s másokat állít helyökbe.
Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
25 Ennélfogva ismeri tetteiket, feldúlja őket éjjel és szétűzetnek;
Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
26 Mint gonoszokat lecsapta őket, nézőknek a helyén.
Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
27 Mivelhogy eltávoztak mellőle s mind az útjaira nem vetettek ügyet,
за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
28 juttatván eléje a sanyarúnak jajkiáltását, hallja is a szegények jajkiáltását.
щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
29 S ha Ő nyugalmat szerez, ki kárhoztatná őt, s ha elrejti arczát, ki láthatja őt – mind népen, mind emberen egyaránt;
Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
30 nehogy uralkodjék istentelen ember, nehogy legyenek népnek tőrei.
щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
31 Mert Istennek mondhatni-e: bűnhődöm, bár nem vétettem;
Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
32 a mit nem látok, arra taníts te, ha jogtalanságot cselekedtem, nem teszem többé?
Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
33 Vélekedésed szerint fizessen-e, inert megvetetted, mert te választasz s nem én? A mit tudsz, mondd el!
Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
34 Eszes emberek megmondják nekem, s bölcs férfiú, ki rám hallgat:
Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
35 Jób nem tudással beszél és szavai nem belátással valók.
„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
36 Vajha vizsgáltatnék Jób mindvégig válaszai miatt jogtalan emberek módjára;
О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
37 mert vétkéhez hozzá tesz bűntettet, tapsolgat köztünk és sokasítja mondásait Istenhez.
бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
