Jób 33
1 Azonban halljad csak, Jób, beszédemet és mind a szavaimra figyelj.
Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
2 Íme, kérlek, megnyitottam számat, nyelvem megszólalt ínyemen.
Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
3 Szívem egyenessége az én mondásaim, s a tudást tisztán mondják meg ajkaim.
Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
4 Isten szelleme alkotott engem, s a mindenható lehelete éltet engem.
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
5 Ha teheted, válaszolj nekem, sorakozz elém, állj ki.
Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
6 Lám, én olyan vagyok Isten előtt, mint te magad, agyagból szakasztattam én is.
Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
7 Íme, az én rettenésem nem ijeszt téged, és nyomásom nem nehezül rád.
Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
8 Ugyancsak mondottad füleim hallatára, és szavak hangját hallottam:
Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9 Tiszta vagyok, bűntett nélkül, mocsoktalan vagyok és nincs bűnöm;
„Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10 lám, ürügyeket talál ki ellenem, tekint engem a maga ellenségének;
Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
11 karóba teszi lábaimat, megvigyázza mind az ösvényeimet.
У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
12 Lám, ebben nincs igazad, felelem neked, mert halandónál nagyobb az Isten.
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
13 Miért pöröltél ellene, hogy semmi szavával nem felel?
Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14 Mert egyszer beszél Isten, meg kétszer – nem látja meg.
Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
15 Álomban, éjjeli látományban, mikor mély álom esik az emberekre, szendergéskor a fekvőhelyen:
у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
16 akkor megnyilatkozik az emberek füle előtt és fenyítésükre pecsétet tesz,
тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
17 hogy eltávolítsa az embert attól a mit tett s a férfiú elől a gőgöt eltakarja,
щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
18 visszatartsa lelkét a sírveremtől, és életét attól, hogy fegyver által ne múljék ki.
щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
19 S büntettetik fájdalom által fekvőhelyén, meg csontjainak legtöbbje állandóan;
І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
20 s undorrá teszi előtte élete a kenyeret és lelke a kívánatos ételt.
І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
21 Húsa lefogy, úgy hogy láthatatlan, s lekopasztattak csontjai, melyeket nem láttak;
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
22 s közeledett lelke a veremhez és élete a halálthozókhoz.
І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
23 Ha van mellette szószóló angyal, ezer közül egy, hogy valljon az ember mellett egyenességéről:
Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
24 akkor megkegyelmez neki és mondja: nehogy a verembe szálljon, mentsd föl, találtam váltságot!
то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
25 Duzzad a húsa az ifjú erőtől, visszatér fiatal kora napjaihoz.
Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
26 Fohászkodik Istenhez, és kedvesen fogadja, riadás közt látja színét és viszonozza az embernek az ő igazságát.
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
27 Éneket mond az emberek előtt és szól: vétkeztem, az egyenest elgörbítettem, de nem bánt velem hasonlóan;
Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28 megváltotta lelkemet, nehogy a verembe szálljon, és életem láthatja a világosságot.
Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
29 Lám, mindezeket míveli Isten, kétszer, háromszor a férfival;
Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
30 hogy visszahozza lelkét a sírveremből, hogy megvilágosodjék az élet világosságában.
щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
31 Figyelj, Jób, hallgass rám, légy csendes, majd beszélek én!
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
32 Ha vannak szavaid, válaszolj nekem, beszélj, mert kívánom, hogy igazoljalak;
Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
33 ha nincsenek, hallgass te reám, légy csendes, és majd tanítlak bölcsességre.
Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
