Jób 28
1 Mert van az ezüstnek eredete és helye az aranynak, ahol olvasztják;
Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
2 a vasat a porból veszik és rézzé öntik meg a követ.
залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
3 Véget vetett a sötétségnek és végesvégig kutatja át a homálynak és vakhomálynak kövét.
Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
4 Aknát tört távol a lakóktól; a kik elfelejtvék a lábtól, lebegtek, bolyongtak, távol a halandóktól.
ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
5 A föld – belőle ered a kenyér, s alatta fel van dúlva, mint tűzzel.
Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
6 Zafírnak helye az ő kövei, s aranyporai vannak.
місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
7 Ösvény az, melyet nem ismer ragadozó madár s nem villant rá a sólyom szeme;
Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
8 nem tiporták meg a büszke vadak, nem vonult el rajta oroszlán.
не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
9 A kovára nyújtotta ki kezét, feldúlta tövükből a hegyeket.
Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
10 A sziklákban csatornákat hasított s minden drágaságot meglátott a szeme.
пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
11 Hogy ne könnyezzenek, elkötötte a vízereket s a rejtelmet napvilágra hozza.
Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
12 De a bölcsesség honnan található és merre van az értelem helye?
Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
13 Halandó nem ismeri a becsét a nem található az élők országában.
Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
14 A mélység mondta: nincs bennem, s a tenger mondta: nincsen nálam.
Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
15 Finom arany nem adható helyébe s árául nem mérhető le ezüst;
Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
16 nem mérhető föl Ófir színaranyával, drága sóhammal és zafírral;
Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
17 nem ér fel vele arany és üveg, se nem cserében érte aranyedény;
Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
18 a korál és kristály nem is említhető, s a bölcsesség birtoka gyöngyöknél külőmb;
Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
19 nem ér fel vele Kús topáza, tiszta színarannyal nem mérhető fel.
Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
20 A bölcsesség tehát honnan jön, s merre van az értelem helye?
А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
21 El van az rejtve minden élőnek szeme elől, s az ég madarai elől eltakarva.
Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
22 Enyészet és halál mondták: füleinkkel hallottuk hírét.
Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
23 Isten érti az útját és ő tudja helyét.
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
24 Mert ő a föld széléig tekint, a mi az egész ég alatt van, látja,
Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
25 hogy a szélnek súlyát szabja, s a vizet mérték szerint határozza meg.
Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
26 Midőn az esőnek törvényt szabott és tat a mennydörgő villámnak:
коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
27 akkor látta őt, számba foglalta, megállapította, át is kutatta;
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
28 és mondta az embernek: lám, az Istenfélelem – az bölcsesség, s a rossztól távozni – értelem.
І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
