Ezékiel 32
1 És volt a tizenkettedik évben, a tizenkettedik hónapban, a hónap elsején, lett hozzám az Örökkévaló igéje, mondván:
І сталося за дванадцятого року, дванадцятого місяця, третього дня місяця, було́ мені слово Господнє таке:
2 Ember fia, hangoztass gyászdalt Fáraó, Egyiptom királya felett és szólj hozzá: Nemzetek oroszlánja te, megsemmisültél! Holott olyan voltál, mint a szörnyeteg a tengerekben, kirontottál folyamaidban és vizeket zavartál fel lábaiddal és felkavartad folyamaikat.
„Сину лю́дський, здійми пісню жало́бную на фараона, єгипетського царя, та й скажеш йому: Левчуко́ві з наро́дів подібний ти був, а тепер ти мов мо́рська потво́ра, — випри́скуєш воду по ріках своїх, і скаламу́чуєш воду ногами своїми, боло́тиш ти їхні річки́!
3 Így szól az Úr, az Örökkévaló: Kiterítem reád hálómat sok nép gyülekezetében, és felhoznak téged varsámban.
Отак Господь Бог промовляє: Але сітку Свою розтягну́ Я на тебе через збори числе́нних наро́дів, — і тебе Своїм не́водом ви́тягну!
4 És leterítlek a földön, a mező színére hajítlak és lakoztatom rajtad az ég minden madarát és jóllakatom veled az egész föld vadját.
І викину зра́зу на землю тебе, і кину тебе Я на поле широке, і над тобою спочи́не всяке птаство небесне, і тобою наси́чу звіри́ну всієї землі.
5 A hegyekre vetem húsodat, és betöltöm a völgyeket büszkeségeddel.
І дам твоє м'ясо на го́ри, а трупом твоїм Я долини напо́вню.
6 És megáztatom áradásos földedet véreddel a hegyekig, és a, medrek megtelnek veled.
І землю, де пли́ваєш ти, аж до гір напою́ її кров'ю твоєю, тобою напо́вняться рі́чища.
7 És betakarom, midőn eloltlak, az egeket és elsötétítem csillagaikat, a napot felhővel takarom be és a hold nem világíttatja világát.
А коли Я тебе погашу́, то небо закрию, а зо́рі його позате́мнюю, сонце — хмарою вкрию його, а місяць не буде світити свого світла.
8 Mind a világos világítókat az égen elhomályosítom miattad és sötétséget adok országodra, úgymond az Úr, az Örökkévaló.
Всі світи́ла, що світять на небі, — позате́мнюю їх над тобою, і дам темно́ту понад краєм твоїм, говорить Господь Бог!
9 És megbúsítom sok népnek szívét, midőn elviszem romlásodat a nemzetek közé, oly országokba, a melyeket nem ismertél.
І занепоко́ю Я серце числе́нних наро́дів, коли вість рознесу́ про руїну твою між наро́дами аж до країв, яких ти не знав.
10 És elszörnyűködtetek rajtad sok népet, és királyaik borzadnak miattad borzadással, midőn meglebbentem kardomat arczuk előtt; és megremegnek minden pillanatban kiki életéért, ledőlted napján.
І остовпі́ють числе́нні наро́ди з-за тебе, а їхні царі затремтя́ть через тебе в страху́, як буду маха́ти мечем Своїм Я перед їхнім обличчям, і тремтітиме кожен щохвилі за душу свою в дні упадку твого́.
11 Mert így szól az Úr, az Örökkévaló: Bábel királyának kardja jön reád.
Бо так Господь Бог промовляє: Меч царя вавилонського при́йде на тебе!
12 Vitézek kardjai által elejtem sokaságodat, nemzetek legerőszakosabbjai valamennyien, és elpusztítják Egyiptom büszkeségét és megsemmisíttetik egész sokasága.
Мечами хоробрих Я порозкида́ю твоє многолю́дство. Усі вони — наси́льники наро́дів, і гордість Єгипту понищать вони, і все многолю́дство його буде ви́гублене.
13 És elveszítem minden állatát a nagy vizek mellől, nem zavarja föl azokat többé ember lába, és állat patái sem zavarják föl.
І ви́гублю ввесь його скот при во́дах великих, і не буде вже їх каламу́тити лю́дська нога, і копи́то скотини не буде вже їх каламу́тити.
14 Akkor lecsillapítom vizeiket és folyamaikat járatom, mint az olaj, úgymond az Úr, az Örökkévaló.
Тоді їхні води очи́щу, а їхні річки́ попрова́джу, неначе оливу, говорить Господь Бог.
15 Midőn Egyiptom országát pusztasággá teszem és kipusztul az ország a teljességéből, midőn megverem mind a benne lakókat; és megtudják, hogy én vagyok az Örökkévaló.
Коли оберну́ Я єгипетський край на спусто́шення, і край опусто́шений буде від усього, що в нім, коли Я поб'ю́ всіх тих, що заме́шкують в ньому, то пізнають вони, що Я — то Госпо́дь!
16 Gyászdal az, és gyászdalnak mondják el, a nemzetek leányai mondják azt el gyászdalnak; Egyiptom fölött és egész sokasága fölött fogják gyászdalnak elmondani, úgymond az Úr, az Örökkévaló.
Оце пісня жало́бна, і будуть жало́бно співати її, до́чки наро́дів будуть співати жало́бно її, про Єгипет та про все многолю́дство його будуть жало́бно співати її, говорить Господь Бог“.
17 És volt a tizenkettedik évben, a hónap tizenötödikén, lett hozzám az Örökkévaló igéje, mondván:
І сталося за дванадцятого року, п'ятнадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
18 Ember fia, jajgass Egyiptom sokaságán és szállítsd le őt meg hatalmas nemzetek leányait az alvilág országába, a gödörbe szállókhoz.
„Сину лю́дський, — жало́бно заголоси про многолю́дство Єгипту, і скинь його, його та дочок поту́жних наро́дів до підзе́много кра́ю із тими, хто сходить в могилу!
19 Kinél voltál kedvesebb? Szállj alá és hadd fektessenek a körülmetéletlenekhez.
Від ко́го ти став приємні́ший? Зійди й поклади́сь з необрі́занцями!
20 A kard megöltjei közt fognak elesni; adva van a kard, vonszoljátok le őt és egész sokaságát.
Попа́дють серед пробитих мечем, — меч даний на те, із ним ляжуть його всі народи.
21 Beszélni fognak hozzá a vitézek hatalmasai az alvilágból segítőivel együtt. Alászálltak, feküsznek a körülmetéletlenek, a kard megöltjei! (Sheol h7585)
Будуть йому говорити сильніші з хоробрих з-посе́ред шео́лу із помічника́ми: Посхо́дили, полягали ці необрі́занці, побиті мечем: (Sheol h7585)
22 Ott van Assúr és egész gyülekezete –körülötte sírjai, valamennyien megölöttek, a kik a kard által elestek –
Там Ашшур і всі збори його, навколо нього — гро́би його, всі побиті вони, від меча всі попа́дали,
23 a melynek helyeztettek sírjai a gödör hátuljába, úgy hogy gyülekezete ott van sírja körül; valamennyien megölöttek, a kard által elesettek, a kik rettegést okoztak az élők országában.
що були його гро́би найглибше в могилі, і був його полк біля гро́бу його, — всі побиті вони, від меча всі попа́дали, що ши́рили жах по кра́ю живих.
24 Ott van Élám és egész sokasága sírja körül, valamennyien megölöttek, a kik a kard által estek el, a kik leszálltak körülmetéletlenül az alvilág országába, a kik tőlük való rettegést okoztak az élők országában és elvitték szégyenűket a gödörbe szállókhoz.
Там Елам та ввесь на́товп його коло гро́бу його, — всі побиті вони, від меча всі попа́дали, що зійшли необрі́занцями до підзе́много кра́ю, що ши́рили жах свій по кра́ю живих, і поне́сли ганьбу свою з тими, хто схо́дить в могилу.
25 Megöltek közt adtak neki fekvőhelyet egész sokaságával, körülötte az ő sírjai, valamennyien körülmetéletlenek, a kard meöltjei; mert okoztatott tőlük való rettegés az élők országában, és elvitték szégyenűket a gödörbe szállókhoz – megöltek közé adattak.
Дали́ йому ложе посеред побитих зо всім многолю́дством його, гро́би його коло нього, всі вони необрі́занці, побиті мечем, бо ши́рили жах свій по кра́ю живих і поне́сли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу, посеред побитих покла́дений він.
26 Ott van Mésekh, Túbál és egész sokasága, körülötte sírjai; valamennyien körülmetéletlenek, kardnak megöltjei, mert tőlük való rettegést okoztak az élők országában.
Там Мешех, Тувал та все многолю́дство його, гро́би його коло нього, всі вони необрі́занці, побиті мечем, бо ши́рили жах свій по краю живих.
27 És nem feküsznek vitézekkel a körülmetéletlenekből elesettekkel, a kik az alvilágba szálltak hadi fegyvereikkel és kiknek fejük alá tették kardjaikat, hanem bűneik csontjaikon vannak, mert vitézektől való rettegés volt az élők országában. (Sheol h7585)
І не бу́дуть лежати із ли́царями, що попа́дали із необрі́занців, що зійшли до шео́лу з військо́вим знаря́ддям своїм, і поклали свої мечі під свої го́лови, і їхня провина — на їхніх костя́х, бо жах перед ли́царями був у краї живих, (Sheol h7585)
28 Te is a körülmetéletlenek közt fogsz megtörni, és feküdni fogsz a kard megöltjeinél.
а ти розпоро́шений між необрі́занцями, і поляжеш із тими, хто побитий мечем.
29 Ott van Edóm, királyai és mind a fejedelmei, a kik vitézségükben adattak a kard megöltjei mellé; ők a körülmetéletleneknél feküsznek és a gödörbe szállóknál.
Там Едо́м, і царі його, і князі всі його́, що при всій своїй силі були зложені з побитими мечами, — вони ляжуть з необрі́занцями та з тими, хто сходить в могилу
30 Ott vannak észak uralkodói mind és mind a Czídónbeliek, a kik alászállottak megöltekkel a tőlük való rettegés mellett vitézségüktől megszégyenülten és feküdtek körülmetéletlenül a kard megöltjeihez és elvitték szégyenűket a gödörbe szállókhoz.
Там півні́чні князі́, всі вони й всі сидо́няни, що посхо́дили ра́зом з побитими, хоч був жах від їхньої, мі́ці, були посоро́млені, і полягали вони, необрі́занці, з побитими мечем, і свою га́ньбу поне́сли із тими, хто сходить в могилу.
31 Azokat látja majd Fáraó és megvigasztalódik egész sokasága felől, a kardnak megöltjei: Fáraó és egész hadserege, úgymond az Úr, az Örökkévaló.
Фараон їх побачить, і поті́шиться всім многолю́дством своїм, мечем побитий фараон та все його ві́йсько, говорить Господь Бог!
32 Mert okoztam a tőlem való rettegést az élők országában; lefektetem a körülmetéletlenek között, a kardnak megöltjeivel, Fáraót és egész sokaságát, úgymond az Úr, az Örökkévaló.
Бо поши́рю Я жах Свій на землю живих, і буде покла́дений серед необрі́занців з побитими мечем фараон та усе многолю́дство його, говорить Господь Бог“!
