भजन संहिता 102
1 १ दीन जन की उस समय की प्रार्थना जब वह दुःख का मारा अपने शोक की बातें यहोवा के सामने खोलकर कहता हो हे यहोवा, मेरी प्रार्थना सुन; मेरी दुहाई तुझ तक पहुँचे!
Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
2 २ मेरे संकट के दिन अपना मुख मुझसे न छिपा ले; अपना कान मेरी ओर लगा; जिस समय मैं पुकारूँ, उसी समय फुर्ती से मेरी सुन ले!
Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
8 ८ मेरे शत्रु लगातार मेरी नामधराई करते हैं, जो मेरे विरुद्ध ठट्ठा करते है, वह मेरे नाम से श्राप देते हैं।
Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
12 १२ परन्तु हे यहोवा, तू सदैव विराजमान रहेगा; और जिस नाम से तेरा स्मरण होता है, वह पीढ़ी से पीढ़ी तक बना रहेगा।
А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
18 १८ यह बात आनेवाली पीढ़ी के लिये लिखी जाएगी, ताकि एक जाति जो उत्पन्न होगी, वह यहोवा की स्तुति करे।
Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
24 २४ मैंने कहा, “हे मेरे परमेश्वर, मुझे आधी आयु में न उठा ले, तेरे वर्ष पीढ़ी से पीढ़ी तक बने रहेंगे!”
Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
26 २६ वह तो नाश होगा, परन्तु तू बना रहेगा; और वह सब कपड़े के समान पुराना हो जाएगा। तू उसको वस्त्र के समान बदलेगा, और वह मिट जाएगा;
позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
