नीतिवचन 14
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 २ जो सिधाई से चलता वह यहोवा का भय माननेवाला है, परन्तु जो टेढ़ी चाल चलता वह उसको तुच्छ जाननेवाला ठहरता है।
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 १७ जो झट क्रोध करे, वह मूर्खता का काम करेगा, और जो बुरी युक्तियाँ निकालता है, उससे लोग बैर रखते हैं।
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 २१ जो अपने पड़ोसी को तुच्छ जानता, वह पाप करता है, परन्तु जो दीन लोगों पर अनुग्रह करता, वह धन्य होता है।
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 २२ जो बुरी युक्ति निकालते हैं, क्या वे भ्रम में नहीं पड़ते? परन्तु भली युक्ति निकालनेवालों से करुणा और सच्चाई का व्यवहार किया जाता है।
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 २५ सच्चा साक्षी बहुतों के प्राण बचाता है, परन्तु जो झूठी बातें उड़ाया करता है उससे धोखा ही होता है।
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 २९ जो विलम्ब से क्रोध करनेवाला है वह बड़ा समझवाला है, परन्तु जो अधीर होता है, वह मूर्खता को बढ़ाता है।
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 ३१ जो कंगाल पर अंधेर करता, वह उसके कर्ता की निन्दा करता है, परन्तु जो दरिद्र पर अनुग्रह करता, वह उसकी महिमा करता है।
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 ३३ समझवाले के मन में बुद्धि वास किए रहती है, परन्तु मूर्ख मनुष्य बुद्धि के विषय में कुछ भी नहीं जानता।
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 ३५ जो कर्मचारी बुद्धि से काम करता है उस पर राजा प्रसन्न होता है, परन्तु जो लज्जा के काम करता, उस पर वह रोष करता है।
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
