अय्यूब 22
І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
„Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
3 ३ क्या तेरे धर्मी होने से सर्वशक्तिमान सुख पा सकता है? तेरी चाल की खराई से क्या उसे कुछ लाभ हो सकता है?
Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
12 १२ “क्या परमेश्वर स्वर्ग के ऊँचे स्थान में नहीं है? ऊँचे से ऊँचे तारों को देख कि वे कितने ऊँचे हैं।
Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
14 १४ काली घटाओं से वह ऐसा छिपा रहता है कि वह कुछ नहीं देख सकता, वह तो आकाशमण्डल ही के ऊपर चलता फिरता है।’
Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
17 १७ उन्होंने परमेश्वर से कहा था, ‘हम से दूर हो जा;’ और यह कि ‘सर्वशक्तिमान परमेश्वर हमारा क्या कर सकता है?’
що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
„Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
23 २३ यदि तू सर्वशक्तिमान परमेश्वर की ओर फिरके समीप जाए, और अपने तम्बू से कुटिल काम दूर करे, तो तू बन जाएगा।
Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
