अय्यूब 19
А Йов відповів та й сказав:
„Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?
3 ३ इन दसों बार तुम लोग मेरी निन्दा ही करते रहे, तुम्हें लज्जा नहीं आती, कि तुम मेरे साथ कठोरता का बर्ताव करते हो?
Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!
Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.
Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?
Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!
7 ७ देखो, मैं उपद्रव! उपद्रव! चिल्लाता रहता हूँ, परन्तु कोई नहीं सुनता; मैं सहायता के लिये दुहाई देता रहता हूँ, परन्तु कोई न्याय नहीं करता।
Ось „ґвалт!“я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!
Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!
Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!
10 १० उसने चारों ओर से मुझे तोड़ दिया, बस मैं जाता रहा, और मेरी आशा को उसने वृक्ष के समान उखाड़ डाला है।
Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.
І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:
полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.
13 १३ “उसने मेरे भाइयों को मुझसे दूर किया है, और जो मेरी जान-पहचान के थे, वे बिलकुल अनजान हो गए हैं।
Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,
мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.
15 १५ जो मेरे घर में रहा करते थे, वे, वरन् मेरी दासियाँ भी मुझे अनजान गिनने लगीं हैं; उनकी दृष्टि में मैं परदेशी हो गया हूँ।
Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.
Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.
Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.
Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.
19 १९ मेरे सब परम मित्र मुझसे द्वेष रखते हैं, और जिनसे मैंने प्रेम किया वे पलटकर मेरे विरोधी हो गए हैं।
Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.
До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.
Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!
Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?
О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,
коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!
Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху
цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,
27 २७ उसका दर्शन मैं आप अपनी आँखों से अपने लिये करूँगा, और न कोई दूसरा। यद्यपि मेरा हृदय अन्दर ही अन्दर चूर-चूर भी हो जाए,
сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!
Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“
29 २९ तो तुम तलवार से डरो, क्योंकि जलजलाहट से तलवार का दण्ड मिलता है, जिससे तुम जान लो कि न्याय होता है।”
то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“
