אֶל־הָרוֹמִיִּים 2
| לכן אין לך התנצלות אתה בן אדם הדן תהיה מי שתהיה כי במה שתדין את חברך תחיב את נפשך באשר אתה הדן תעשה כמעשהו׃ | 1 |
Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чо́му осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш.
| וידענו כי משפט אלהים כפי האמת על עשי אלה׃ | 2 |
А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке.
| ואתה בן אדם הדן את אשר פעלו כאלה ועשית כמעשיהם התחשב להמלט ממשפט האלהים׃ | 3 |
Чи ти ду́маєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, — що ти втечеш від суду Божого?
| או התבוז לעתרת טובו ולחמלתו ולארך רוחו ולא תתבונן כי טובת האלהים תדריך אתך לתשובה׃ | 4 |
Або пого́рджуєш багатством Його до́брости, ла́гідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа до́брість провадить тебе до покая́ння?
| ובקשי לבבך הממאן לשוב תצבר לך עברה אל יום עברת האלהים ועת הגלות צדקת משפטו׃ | 5 |
Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'я́влення справедливого суду Бога,
| אשר ישלם לאיש כמעשהו׃ | 6 |
що „кожному віддасть за його вчинками“:
| למתמידים בעשות הטוב ומבקשים את הכבוד וההדר ואת אשר איננו עבד יתן את חיי העולמים׃ (aiōnios g166) | 7 |
тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, — життя вічне, (aiōnios g166)
| ועל בני המרי ואשר לא ישמעו לאמת כי אם לעולה שמעו חרון אף וחמה׃ | 8 |
а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, — лютість та гнів.
| צרה ומצוקה על כל נפש אדם עשה הרע על היהודי בראשונה וכן גם על היוני׃ | 9 |
Недоля та у́тиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та ге́ллена,
| וכבוד והדר ושלום לכל עשה הטוב ליהודי בראשונה וכן גם ליוני׃ | 10 |
а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та ге́лленові.
| כי אין משא פנים עם האלהים׃ | 11 |
Бо не дивиться Бог на обличчя!
| כי כל אלה אשר חטאו בלי תורה גם בבלי תורה יאבדו ואשר חטאו בתורה גם על פי התורה ישפטו׃ | 12 |
Котрі бо згрішили без Зако́ну, без Зако́ну й загинуть, а котрі згрішили в Зако́ні, при́ймуть суд за Зако́ном.
| כי לא שמעי התורה צדיקים לפני האלהים כי אם עשי התורה הם יצדקו׃ | 13 |
Бо не слухачі Зако́ну справедливі перед Богом, але виконавці Закону ви́правдані бу́дуть.
| כי הגוים אשר אין להם תורה בעשותם כדברי התורה מאליהם גם באין תורה הם תורה לנפשם׃ | 14 |
Бо коли погани, що не мають Зако́ну, з природи чинять зако́нне, вони, не мавши Зако́ну, самі собі Зако́н,
| בהראותם מעשה התורה כתוב על לבם ודעתם מעידה בהם ומחשבותם בקרבם מחיבות זאת את זאת או גם מזכות׃ | 15 |
що виявляють ді́ло Зако́ну, написане в серця́х своїх, як свідчить їм сумлі́ння та їхні думки́, що то осуджують, то виправдують одна о́дну,
| ביום אשר ישפט האלהים את כל תעלמות בני האדם ביד ישוע המשיח כפי בשורתי׃ | 16 |
дня, коли Бог, згідно з моїм благові́стям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа.
| הן אתה נקרא בשם יהודי ונשענת על התורה והתהללת באלהים׃ | 17 |
Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Зако́на, і хвалишся Богом,
| וידעת הראוי ובהיותך מלמד בתורה תבין בין טוב לרע׃ | 18 |
і знаєш волю Його, і розумієш, що́ краще, навчившись із Зако́ну,
| ובטחת בנפשך להיות מוליך העורים ואור להלכים בחשך׃ | 19 |
і маєш певність, що ти провідни́к для сліпих, світло для тих, хто знахо́диться в те́мряві,
| מיסר לחסרי לב ומורה הפתאים ויש לך צורת המדע והאמת בתורה׃ | 20 |
вихо́вник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання́ й правди в Зако́ні.
| ואתה אשר תורה אחרים את נפשך לא תורה אמרת לא תגנב והנך גנב׃ | 21 |
Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не кра́сти, а сам кра́деш!
| אמרת לא תנאף ואתה נאף תשקץ את האלילים ואתה גזל את הקדש׃ | 22 |
Наказуючи не чинити пере́любу, чиниш пере́люб! Гиду́ючи і́долами, чиниш святокрадство!
| תתהלל בתורה ותנבל את האלהים בעברך את התורה׃ | 23 |
Ти, що хва́лишся Зако́ном, зневажаєш Бога пере́ступом Зако́ну!
| כי שם האלהים בגללכם מחלל בגוים כאשר כתוב׃ | 24 |
Бо „через вас зневажається Боже Ймення в поган“, як написано.
| הן המילה מועילה אם תשמר את התורה אבל אם עבר אתה את התורה אז מילתך היתה לך לערלה׃ | 25 |
Обрі́зання кори́сне, коли виконуєш Зако́на; а коли ти пересту́пник Зако́ну, то обрі́зання твоє стало необрі́занням.
| לכן אם ישמר הערל את משפטי התורה הלא תחשב לו ערלתו למילה׃ | 26 |
Отож, коли необрізаний зберігає постанови Зако́ну, то чи не порахується його необрізання за обрізання?
| והערל מלדה המקים את התורה הלא הוא ידין אתך אשר יש לך הכתב והמילה ועברת את התורה׃ | 27 |
І необрізаний з природи, виконуючи Зако́на, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писа́нням і обрі́занням?
| כי לא הנראה מחוץ הוא היהודי ולא הנראה מחוץ בבשר היא המילה׃ | 28 |
Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі,
| כי אם אשר בפנים הוא יהודי ומילה היא אשר בלב כפי הרוח ולא כפי הכתב אשר לא מבני אדם תהלתו כי אם מאת האלהים׃ | 29 |
але той, що є юдей потаємно, духо́во, і обрі́зання — серця духом, а не за буквою; і йому похвала́ не від людей, а від Бога.
