תהילים 94
| אל נקמות יהוה אל נקמות הופיע׃ | 1 |
Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —
| הנשא שפט הארץ השב גמול על גאים׃ | 2 |
піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!
| עד מתי רשעים יהוה עד מתי רשעים יעלזו׃ | 3 |
Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?
| יביעו ידברו עתק יתאמרו כל פעלי און׃ | 4 |
Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?
| עמך יהוה ידכאו ונחלתך יענו׃ | 5 |
Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.
| אלמנה וגר יהרגו ויתומים ירצחו׃ | 6 |
Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т
| ויאמרו לא יראה יה ולא יבין אלהי יעקב׃ | 7 |
та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.
| בינו בערים בעם וכסילים מתי תשכילו׃ | 8 |
Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?
| הנטע אזן הלא ישמע אם יצר עין הלא יביט׃ | 9 |
Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?
| היסר גוים הלא יוכיח המלמד אדם דעת׃ | 10 |
Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?
| יהוה ידע מחשבות אדם כי המה הבל׃ | 11 |
Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!
| אשרי הגבר אשר תיסרנו יה ומתורתך תלמדנו׃ | 12 |
Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,
| להשקיט לו מימי רע עד יכרה לרשע שחת׃ | 13 |
щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,
| כי לא יטש יהוה עמו ונחלתו לא יעזב׃ | 14 |
бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,
| כי עד צדק ישוב משפט ואחריו כל ישרי לב׃ | 15 |
бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!
| מי יקום לי עם מרעים מי יתיצב לי עם פעלי און׃ | 16 |
Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
| לולי יהוה עזרתה לי כמעט שכנה דומה נפשי׃ | 17 |
Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!
| אם אמרתי מטה רגלי חסדך יהוה יסעדני׃ | 18 |
Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!
| ברב שרעפי בקרבי תנחומיך ישעשעו נפשי׃ | 19 |
Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!
| היחברך כסא הוות יצר עמל עלי חק׃ | 20 |
Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?
| יגודו על נפש צדיק ודם נקי ירשיעו׃ | 21 |
Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.
| ויהי יהוה לי למשגב ואלהי לצור מחסי׃ | 22 |
І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,
| וישב עליהם את אונם וברעתם יצמיתם יצמיתם יהוה אלהינו׃ | 23 |
і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
