< תהילים 80 >
למנצח אל ששנים עדות לאסף מזמור רעה ישראל האזינה נהג כצאן יוסף ישב הכרובים הופיעה׃ | 1 |
Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
לפני אפרים ובנימן ומנשה עוררה את גבורתך ולכה לישעתה לנו׃ | 2 |
перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
אלהים השיבנו והאר פניך ונושעה׃ | 3 |
Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
יהוה אלהים צבאות עד מתי עשנת בתפלת עמך׃ | 4 |
Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
האכלתם לחם דמעה ותשקמו בדמעות שליש׃ | 5 |
Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
תשימנו מדון לשכנינו ואיבינו ילעגו למו׃ | 6 |
Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
אלהים צבאות השיבנו והאר פניך ונושעה׃ | 7 |
Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
גפן ממצרים תסיע תגרש גוים ותטעה׃ | 8 |
Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
פנית לפניה ותשרש שרשיה ותמלא ארץ׃ | 9 |
Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
כסו הרים צלה וענפיה ארזי אל׃ | 10 |
гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
תשלח קצירה עד ים ואל נהר יונקותיה׃ | 11 |
аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
למה פרצת גדריה וארוה כל עברי דרך׃ | 12 |
Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
יכרסמנה חזיר מיער וזיז שדי ירענה׃ | 13 |
Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
אלהים צבאות שוב נא הבט משמים וראה ופקד גפן זאת׃ | 14 |
Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
וכנה אשר נטעה ימינך ועל בן אמצתה לך׃ | 15 |
і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
שרפה באש כסוחה מגערת פניך יאבדו׃ | 16 |
В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
תהי ידך על איש ימינך על בן אדם אמצת לך׃ | 17 |
нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
ולא נסוג ממך תחינו ובשמך נקרא׃ | 18 |
А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
יהוה אלהים צבאות השיבנו האר פניך ונושעה׃ | 19 |
Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!