תהילים 74
| משכיל לאסף למה אלהים זנחת לנצח יעשן אפך בצאן מרעיתך׃ | 1 |
Псалом навча́льний, Аса́фів.
| זכר עדתך קנית קדם גאלת שבט נחלתך הר ציון זה שכנת בו׃ | 2 |
Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —
| הרימה פעמיך למשאות נצח כל הרע אויב בקדש׃ | 3 |
підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!
| שאגו צרריך בקרב מועדך שמו אותתם אתות׃ | 4 |
Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —
| יודע כמביא למעלה בסבך עץ קרדמות׃ | 5 |
виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.
| ועת פתוחיה יחד בכשיל וכילפת יהלמון׃ | 6 |
А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,
| שלחו באש מקדשך לארץ חללו משכן שמך׃ | 7 |
Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.
| אמרו בלבם נינם יחד שרפו כל מועדי אל בארץ׃ | 8 |
Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...
| אותתינו לא ראינו אין עוד נביא ולא אתנו ידע עד מה׃ | 9 |
Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде ...
| עד מתי אלהים יחרף צר ינאץ אויב שמך לנצח׃ | 10 |
Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?
| למה תשיב ידך וימינך מקרב חוקך כלה׃ | 11 |
Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!
| ואלהים מלכי מקדם פעל ישועות בקרב הארץ׃ | 12 |
А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!
| אתה פוררת בעזך ים שברת ראשי תנינים על המים׃ | 13 |
Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,
| אתה רצצת ראשי לויתן תתננו מאכל לעם לציים׃ | 14 |
Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,
| אתה בקעת מעין ונחל אתה הובשת נהרות איתן׃ | 15 |
Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!
| לך יום אף לך לילה אתה הכינות מאור ושמש׃ | 16 |
Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
| אתה הצבת כל גבולות ארץ קיץ וחרף אתה יצרתם׃ | 17 |
всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!
| זכר זאת אויב חרף יהוה ועם נבל נאצו שמך׃ | 18 |
Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“
| אל תתן לחית נפש תורך חית ענייך אל תשכח לנצח׃ | 19 |
Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!
| הבט לברית כי מלאו מחשכי ארץ נאות חמס׃ | 20 |
Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!
| אל ישב דך נכלם עני ואביון יהללו שמך׃ | 21 |
Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!
| קומה אלהים ריבה ריבך זכר חרפתך מני נבל כל היום׃ | 22 |
Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!
| אל תשכח קול צרריך שאון קמיך עלה תמיד׃ | 23 |
Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!
