תהילים 44
| למנצח לבני קרח משכיל אלהים באזנינו שמענו אבותינו ספרו לנו פעל פעלת בימיהם בימי קדם׃ | 1 |
Керівнику хору. Повчання синів Корея. Боже, ми чули своїми вухами, батьки наші розповідали нам про величні діяння, що вчинив Ти у давні дні.
| אתה ידך גוים הורשת ותטעם תרע לאמים ותשלחם׃ | 2 |
Ти вигнав Своєю рукою народи, а предків наших насадив [на цій землі], Ти вразив племена і вислав їх геть.
| כי לא בחרבם ירשו ארץ וזרועם לא הושיעה למו כי ימינך וזרועך ואור פניך כי רציתם׃ | 3 |
Адже не мечем своїм [батьки наші] взяли у спадок землю і не їхня міцна рука принесла їм перемогу, а Твоя правиця, Твоя міць і світло Твого обличчя, бо Ти вподобав їх.
| אתה הוא מלכי אלהים צוה ישועות יעקב׃ | 4 |
Ти – Цар мій, Боже. Накажи дати перемогу Якову!
| בך צרינו ננגח בשמך נבוס קמינו׃ | 5 |
З Тобою ми здолаємо в битві супротивників наших, в ім’я Твоє потопчемо тих, хто повстав проти нас.
| כי לא בקשתי אבטח וחרבי לא תושיעני׃ | 6 |
Бо не на лук свій я покладаю надію і не меч мій дарує мені перемогу.
| כי הושעתנו מצרינו ומשנאינו הבישות׃ | 7 |
Але Ти рятуєш нас від супротивників наших і ненависників наших вкриваєш ганьбою.
| באלהים הללנו כל היום ושמך לעולם נודה סלה׃ | 8 |
Богом ми хвалимось цілий день і Твоє ім’я прославлятимемо повік. (Села)
| אף זנחת ותכלימנו ולא תצא בצבאותינו׃ | 9 |
Тепер же Ти покинув і посоромив нас, і більше не виходиш разом із воїнствами нашими [на битву].
| תשיבנו אחור מני צר ומשנאינו שסו למו׃ | 10 |
Ти змусив нас втікати назад від супротивника, і ненависники наші грабують нас.
| תתננו כצאן מאכל ובגוים זריתנו׃ | 11 |
Ти віддав нас, як овець, на поїдання і розсіяв нас серед народів.
| תמכר עמך בלא הון ולא רבית במחיריהם׃ | 12 |
Ти продав народ Твій за безцінь, не отримавши від його продажу жодного зиску.
| תשימנו חרפה לשכנינו לעג וקלס לסביבותינו׃ | 13 |
Ти вкрив нас ганьбою перед сусідами нашими, глузуванням і знущанням перед усіма, хто оточує нас.
| תשימנו משל בגוים מנוד ראש בל אמים׃ | 14 |
Приказкою [глузливою] Ти зробив нас серед народів, племена хитають [насмішливо] головами в наш бік.
| כל היום כלמתי נגדי ובשת פני כסתני׃ | 15 |
Щодня безчестя моє переді мною, і сором вкриває моє обличчя
| מקול מחרף ומגדף מפני אויב ומתנקם׃ | 16 |
через те, що голос лихослова й глузія [я чую], через ворога й месника.
| כל זאת באתנו ולא שכחנוך ולא שקרנו בבריתך׃ | 17 |
Усе це лихо спіткало нас, хоча ми не забули Тебе й не зрадили Завіту Твого.
| לא נסוג אחור לבנו ותט אשרינו מני ארחך׃ | 18 |
Серця наші не відступили назад, і наші стопи не збочили з Твоєї стежки.
| כי דכיתנו במקום תנים ותכס עלינו בצלמות׃ | 19 |
Але Ти вразив нас у [пустельному] місці, де мешкають шакали, і вкрив нас тінню смерті.
| אם שכחנו שם אלהינו ונפרש כפינו לאל זר׃ | 20 |
Якби ми забули ім’я Бога нашого й простягнули долоні наші до чужого бога,
| הלא אלהים יחקר זאת כי הוא ידע תעלמות לב׃ | 21 |
хіба Бог не виявив би цього? Адже Він знає приховані глибини серця.
| כי עליך הרגנו כל היום נחשבנו כצאן טבחה׃ | 22 |
Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення.
| עורה למה תישן אדני הקיצה אל תזנח לנצח׃ | 23 |
Прокинься! Чому Ти спиш, Владико? Пробудись! Не покидай нас навіки.
| למה פניך תסתיר תשכח ענינו ולחצנו׃ | 24 |
Чому Ти ховаєш Своє обличчя, забуваючи про приниження й гніт наш?
| כי שחה לעפר נפשנו דבקה לארץ בטננו׃ | 25 |
Адже до пороху земного зведена душа наша, до землі прилинуло нутро наше.
| קומה עזרתה לנו ופדנו למען חסדך׃ | 26 |
Повстань, будь нам допомогою! Визволи нас заради милості Твоєї.
