תהילים 41
| למנצח מזמור לדוד אשרי משכיל אל דל ביום רעה ימלטהו יהוה׃ | 1 |
Для дириґента хору. Псалом Давидів. Блаже́нний, хто дбає про вбогого, — в день нещастя Господь порятує його!
| יהוה ישמרהו ויחיהו יאשר בארץ ואל תתנהו בנפש איביו׃ | 2 |
Господь берегти́ме його та його оживля́тиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на пота́лу його ворогам!
| יהוה יסעדנו על ערש דוי כל משכבו הפכת בחליו׃ | 3 |
На ложі неду́ги подасть йому сили Госпо́дь, — усе ложе йому перемінить в неду́зі його.
| אני אמרתי יהוה חנני רפאה נפשי כי חטאתי לך׃ | 4 |
Я промовив був: „Господи, май же Ти ми́лість до мене, ви́лікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!
| אויבי יאמרו רע לי מתי ימות ואבד שמו׃ | 5 |
Вороги мої кажуть на мене лихе́: „Коли вмре та загине іме́ння його?“
| ואם בא לראות שוא ידבר לבו יקבץ און לו יצא לחוץ ידבר׃ | 6 |
А коли хто прихо́дить відві́дати, — мовить марне́: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надві́р, то говорить про те.
| יחד עלי יתלחשו כל שנאי עלי יחשבו רעה לי׃ | 7 |
Всі мої вороги між собою шепо́чуться ра́зом на мене, на ме́не лихе́ замишля́ють:
| דבר בליעל יצוק בו ואשר שכב לא יוסיף לקום׃ | 8 |
„Негі́дна річ тисне його, а що́ він поклався — то більше не встане!“
| גם איש שלומי אשר בטחתי בו אוכל לחמי הגדיל עלי עקב׃ | 9 |
Навіть при́ятель мій, на якого наді́явся я, що мій хліб споживав, — підняв проти мене п'яту́!
| ואתה יהוה חנני והקימני ואשלמה להם׃ | 10 |
Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми́, — і я їм відплачу́, —
| בזאת ידעתי כי חפצת בי כי לא יריע איבי עלי׃ | 11 |
із то́го довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурми́ти не буде мій ворог.
| ואני בתמי תמכת בי ותציבני לפניך לעולם׃ | 12 |
А я — через неви́нність мою Ти підси́лиш мене, і перед обличчям Своїм ти поста́виш навіки мене́!
| ברוך יהוה אלהי ישראל מהעולם ועד העולם אמן ואמן׃ | 13 |
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! Амі́нь і амі́нь!
