< תהילים 22 >
למנצח על אילת השחר מזמור לדוד אלי אלי למה עזבתני רחוק מישועתי דברי שאגתי׃ | 1 |
Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!
אלהי אקרא יומם ולא תענה ולילה ולא דומיה לי׃ | 2 |
Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!
ואתה קדוש יושב תהלות ישראל׃ | 3 |
Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!
בך בטחו אבתינו בטחו ותפלטמו׃ | 4 |
На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.
אליך זעקו ונמלטו בך בטחו ולא בושו׃ | 5 |
До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.
ואנכי תולעת ולא איש חרפת אדם ובזוי עם׃ | 6 |
А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.
כל ראי ילעגו לי יפטירו בשפה יניעו ראש׃ | 7 |
Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!
גל אל יהוה יפלטהו יצילהו כי חפץ בו׃ | 8 |
„Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“
כי אתה גחי מבטן מבטיחי על שדי אמי׃ | 9 |
Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!
עליך השלכתי מרחם מבטן אמי אלי אתה׃ | 10 |
На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
אל תרחק ממני כי צרה קרובה כי אין עוזר׃ | 11 |
Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!
סבבוני פרים רבים אבירי בשן כתרוני׃ | 12 |
Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,
פצו עלי פיהם אריה טרף ושאג׃ | 13 |
на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!
כמים נשפכתי והתפרדו כל עצמותי היה לבי כדונג נמס בתוך מעי׃ | 14 |
Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.
יבש כחרש כחי ולשוני מדבק מלקוחי ולעפר מות תשפתני׃ | 15 |
Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.
כי סבבוני כלבים עדת מרעים הקיפוני כארי ידי ורגלי׃ | 16 |
Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.
אספר כל עצמותי המה יביטו יראו בי׃ | 17 |
Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!
יחלקו בגדי להם ועל לבושי יפילו גורל׃ | 18 |
Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.
ואתה יהוה אל תרחק אילותי לעזרתי חושה׃ | 19 |
А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!
הצילה מחרב נפשי מיד כלב יחידתי׃ | 20 |
Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!
הושיעני מפי אריה ומקרני רמים עניתני׃ | 21 |
Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.
אספרה שמך לאחי בתוך קהל אהללך׃ | 22 |
Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!
יראי יהוה הללוהו כל זרע יעקב כבדוהו וגורו ממנו כל זרע ישראל׃ | 23 |
Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
כי לא בזה ולא שקץ ענות עני ולא הסתיר פניו ממנו ובשועו אליו שמע׃ | 24 |
бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!
מאתך תהלתי בקהל רב נדרי אשלם נגד יראיו׃ | 25 |
Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —
יאכלו ענוים וישבעו יהללו יהוה דרשיו יחי לבבכם לעד׃ | 26 |
будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
יזכרו וישבו אל יהוה כל אפסי ארץ וישתחוו לפניך כל משפחות גוים׃ | 27 |
Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,
כי ליהוה המלוכה ומשל בגוים׃ | 28 |
бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!
אכלו וישתחוו כל דשני ארץ לפניו יכרעו כל יורדי עפר ונפשו לא חיה׃ | 29 |
Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!
זרע יעבדנו יספר לאדני לדור׃ | 30 |
Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.
יבאו ויגידו צדקתו לעם נולד כי עשה׃ | 31 |
При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!