תהילים 137

1 על נהרות בבל שם ישבנו גם בכינו בזכרנו את ציון׃

Біля річок Вавилона, там сиділи ми й плакали, згадуючи Сіон.

2 על ערבים בתוכה תלינו כנרותינו׃

На вербах посеред міста ми повісили наші арфи,

3 כי שם שאלונו שובינו דברי שיר ותוללינו שמחה שירו לנו משיר ציון׃

бо там поневолювачі наші просили від нас слів пісні й гнобителі наші [вимагали від нас] радості: «Заспівайте нам одну з пісень Сіону!»

4 איך נשיר את שיר יהוה על אדמת נכר׃

Як можемо ми пісню Господню на землі чужій співати?

5 אם אשכחך ירושלם תשכח ימיני׃

Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, нехай забуде правиця моя [рухи свої].

6 תדבק לשוני לחכי אם לא אזכרכי אם לא אעלה את ירושלם על ראש שמחתי׃

Нехай прилипне язик мій до піднебіння, якщо я не пам’ятатиму тебе, якщо я не піднесу Єрусалима як найвищу радість мою.

7 זכר יהוה לבני אדום את יום ירושלם האמרים ערו ערו עד היסוד בה׃

Нагадай, Господи, синам Едомовим день [захоплення] Єрусалима, коли вони говорили: «Руйнуйте, руйнуйте його до самих підвалин!»

8 בת בבל השדודה אשרי שישלם לך את גמולך שגמלת לנו׃

Донько Вавилона, приречена на спустошення, блаженний той, хто віддасть тобі за те, що ти накоїла нам!

9 אשרי שיאחז ונפץ את עלליך אל הסלע׃

Блаженний той, хто схопить і розіб’є об скелю твоїх немовлят!