< תהילים 126 >
שיר המעלות בשוב יהוה את שיבת ציון היינו כחלמים׃ | 1 |
אז ימלא שחוק פינו ולשוננו רנה אז יאמרו בגוים הגדיל יהוה לעשות עם אלה׃ | 2 |
Наші у́ста тоді були́ повні весе́лощів, а язик наш — співа́ння! Казали тоді між наро́дами: Велике вчини́в Господь з ними!“
הגדיל יהוה לעשות עמנו היינו שמחים׃ | 3 |
Велике вчини́в Господь з нами, — були ра́дісні ми!
שובה יהוה את שבותנו כאפיקים בנגב׃ | 4 |
Вернися ж із нашим поло́ном, о Господи, немо́в ті джере́ла, на пі́вдень!
הזרעים בדמעה ברנה יקצרו׃ | 5 |
Хто сіє з слізьми́, зо спі́вом той жне:
הלוך ילך ובכה נשא משך הזרע בא יבוא ברנה נשא אלמתיו׃ | 6 |
все хо́дить та плаче, хто но́сить торби́ну насіння на по́сів, — та ве́рнеться з співом, хто но́сить снопи́ свої!