תהילים 107
| הדו ליהוה כי טוב כי לעולם חסדו׃ | 1 |
„Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
| יאמרו גאולי יהוה אשר גאלם מיד צר׃ | 2 |
хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
| ומארצות קבצם ממזרח וממערב מצפון ומים׃ | 3 |
і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
| תעו במדבר בישימון דרך עיר מושב לא מצאו׃ | 4 |
Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
| רעבים גם צמאים נפשם בהם תתעטף׃ | 5 |
голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
| ויצעקו אל יהוה בצר להם ממצוקותיהם יצילם׃ | 6 |
І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
| וידריכם בדרך ישרה ללכת אל עיר מושב׃ | 7 |
І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
| יודו ליהוה חסדו ונפלאותיו לבני אדם׃ | 8 |
Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
| כי השביע נפש שקקה ונפש רעבה מלא טוב׃ | 9 |
бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
| ישבי חשך וצלמות אסירי עני וברזל׃ | 10 |
Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
| כי המרו אמרי אל ועצת עליון נאצו׃ | 11 |
бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
| ויכנע בעמל לבם כשלו ואין עזר׃ | 12 |
Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
| ויזעקו אל יהוה בצר להם ממצקותיהם יושיעם׃ | 13 |
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
| יוציאם מחשך וצלמות ומוסרותיהם ינתק׃ | 14 |
І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
| יודו ליהוה חסדו ונפלאותיו לבני אדם׃ | 15 |
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
| כי שבר דלתות נחשת ובריחי ברזל גדע׃ | 16 |
бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
| אולים מדרך פשעם ומעונתיהם יתענו׃ | 17 |
Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
| כל אכל תתעב נפשם ויגיעו עד שערי מות׃ | 18 |
Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
| ויזעקו אל יהוה בצר להם ממצקותיהם יושיעם׃ | 19 |
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
| ישלח דברו וירפאם וימלט משחיתותם׃ | 20 |
Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
| יודו ליהוה חסדו ונפלאותיו לבני אדם׃ | 21 |
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
| ויזבחו זבחי תודה ויספרו מעשיו ברנה׃ | 22 |
і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
| יורדי הים באניות עשי מלאכה במים רבים׃ | 23 |
Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
| המה ראו מעשי יהוה ונפלאותיו במצולה׃ | 24 |
вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
| ויאמר ויעמד רוח סערה ותרומם גליו׃ | 25 |
Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
| יעלו שמים ירדו תהומות נפשם ברעה תתמוגג׃ | 26 |
до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
| יחוגו וינועו כשכור וכל חכמתם תתבלע׃ | 27 |
Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
| ויצעקו אל יהוה בצר להם וממצוקתיהם יוציאם׃ | 28 |
Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
| יקם סערה לדממה ויחשו גליהם׃ | 29 |
Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
| וישמחו כי ישתקו וינחם אל מחוז חפצם׃ | 30 |
і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
| יודו ליהוה חסדו ונפלאותיו לבני אדם׃ | 31 |
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
| וירממוהו בקהל עם ובמושב זקנים יהללוהו׃ | 32 |
Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
| ישם נהרות למדבר ומצאי מים לצמאון׃ | 33 |
Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
| ארץ פרי למלחה מרעת ישבי בה׃ | 34 |
плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
| ישם מדבר לאגם מים וארץ ציה למצאי מים׃ | 35 |
Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
| ויושב שם רעבים ויכוננו עיר מושב׃ | 36 |
і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
| ויזרעו שדות ויטעו כרמים ויעשו פרי תבואה׃ | 37 |
і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
| ויברכם וירבו מאד ובהמתם לא ימעיט׃ | 38 |
І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
| וימעטו וישחו מעצר רעה ויגון׃ | 39 |
Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
| שפך בוז על נדיבים ויתעם בתהו לא דרך׃ | 40 |
Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
| וישגב אביון מעוני וישם כצאן משפחות׃ | 41 |
а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
| יראו ישרים וישמחו וכל עולה קפצה פיה׃ | 42 |
Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
| מי חכם וישמר אלה ויתבוננו חסדי יהוה׃ | 43 |
Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
