< תהילים 107 >
הדו ליהוה כי טוב כי לעולם חסדו׃ | 1 |
Славте Господа, бо Він добрий, бо милість Його навіки!
יאמרו גאולי יהוה אשר גאלם מיד צר׃ | 2 |
Нехай скажуть це викуплені Господом, ті, кого Він визволив від руки ворога
ומארצות קבצם ממזרח וממערב מצפון ומים׃ | 3 |
й зібрав із різних земель – зі сходу, заходу, з півночі й від моря.
תעו במדבר בישימון דרך עיר מושב לא מצאו׃ | 4 |
Вони блукали в пустелі, дорогою в дикій землі, не знаходили [там] ні міста, ні поселення.
רעבים גם צמאים נפשם בהם תתעטף׃ | 5 |
Були голодні й спраглі, виснажилися в них душі їхні.
ויצעקו אל יהוה בצר להם ממצוקותיהם יצילם׃ | 6 |
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
וידריכם בדרך ישרה ללכת אל עיר מושב׃ | 7 |
І повів їх шляхом прямим, щоб привести у місто, де будуть вони мешкати.
יודו ליהוה חסדו ונפלאותיו לבני אדם׃ | 8 |
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
כי השביע נפש שקקה ונפש רעבה מלא טוב׃ | 9 |
бо задовольнив Він душу спраглу й душу голодну наситив добром.
ישבי חשך וצלמות אסירי עני וברזל׃ | 10 |
Вони сиділи в темряві й тіні смерті, закуті гнітом і залізом,
כי המרו אמרי אל ועצת עליון נאצו׃ | 11 |
за те, що повстали проти слів Бога й знехтували порадою Всевишнього.
ויכנע בעמל לבם כשלו ואין עזר׃ | 12 |
Він упокорив серця їхні працею тяжкою, вони спіткнулися, і ніхто не допомагав.
ויזעקו אל יהוה בצר להם ממצקותיהם יושיעם׃ | 13 |
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
יוציאם מחשך וצלמות ומוסרותיהם ינתק׃ | 14 |
І вивів їх із темряви й тіні смерті, і розірвав їхні кайдани.
יודו ליהוה חסדו ונפלאותיו לבני אדם׃ | 15 |
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
כי שבר דלתות נחשת ובריחי ברזל גדע׃ | 16 |
бо зламав Він двері бронзові й розбив засуви залізні.
אולים מדרך פשעם ומעונתיהם יתענו׃ | 17 |
Нерозумні, через шлях беззаконь і гріхів своїх вони були пригнічені.
כל אכל תתעב נפשם ויגיעו עד שערי מות׃ | 18 |
Будь-яка їжа стала гидкою душам їхнім, і підступили вони до воріт смерті.
ויזעקו אל יהוה בצר להם ממצקותיהם יושיעם׃ | 19 |
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
ישלח דברו וירפאם וימלט משחיתותם׃ | 20 |
Послав Своє слово й зцілив їх, і визволив їх від погибелі.
יודו ליהוה חסדו ונפלאותיו לבני אדם׃ | 21 |
Нехай дякують Господеві за милість Його й чудеса Його для синів людських,
ויזבחו זבחי תודה ויספרו מעשיו ברנה׃ | 22 |
і нехай приносять жертви подяки й сповіщають про діяння Його з вигуками радості.
יורדי הים באניות עשי מלאכה במים רבים׃ | 23 |
Ті, хто виходить у море на кораблях, промишляють у великих водах,
המה ראו מעשי יהוה ונפלאותיו במצולה׃ | 24 |
бачили діяння Господа й чудеса Його в глибині.
ויאמר ויעמד רוח סערה ותרומם גליו׃ | 25 |
Він сказав – і піднявся вітер штормовий, здійняв високо хвилі.
יעלו שמים ירדו תהומות נפשם ברעה תתמוגג׃ | 26 |
Вони підняли [кораблі] до небес і скинули в безодню – душа моряків розтала через те лихо.
יחוגו וינועו כשכור וכל חכמתם תתבלע׃ | 27 |
Кружляють, хитаються вони, немов п’яні, і вся мудрість їхня щезла.
ויצעקו אל יהוה בצר להם וממצוקתיהם יוציאם׃ | 28 |
Тоді заволали до Господа у своїй скорботі, і Він визволив їх від їхніх страждань.
יקם סערה לדממה ויחשו גליהם׃ | 29 |
Він перетворив вітер штормовий на тишу, і замовкли морські хвилі.
וישמחו כי ישתקו וינחם אל מחוז חפצם׃ | 30 |
Тоді [моряки] зраділи, що стихли [хвилі], і Він привів їх до бажаної пристані.
יודו ליהוה חסדו ונפלאותיו לבני אדם׃ | 31 |
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських.
וירממוהו בקהל עם ובמושב זקנים יהללוהו׃ | 32 |
Нехай величають Його в зібранні народу й на засіданні старійшин нехай прославляють Його.
ישם נהרות למדבר ומצאי מים לצמאון׃ | 33 |
Він перетворює ріки на пустелю й джерела води – на спраглу землю,
ארץ פרי למלחה מרעת ישבי בה׃ | 34 |
землю родючу – на солончак за злі вчинки тих, хто живе на ній.
ישם מדבר לאגם מים וארץ ציה למצאי מים׃ | 35 |
Він перетворює пустелю на болотистий став і землю висохлу – на джерела води.
ויושב שם רעבים ויכוננו עיר מושב׃ | 36 |
І поселяє там голодних, і вони будують місто для мешкання,
ויזרעו שדות ויטעו כרמים ויעשו פרי תבואה׃ | 37 |
засівають поля й насаджують виноградники, що приносять рясний врожай.
ויברכם וירבו מאד ובהמתם לא ימעיט׃ | 38 |
Він благословляє їх, і вони розмножуються вельми, і худоба в них не убуває.
וימעטו וישחו מעצר רעה ויגון׃ | 39 |
Та коли зменшуються числом і поникають вони через утиск, лихо й журбу,
שפך בוז על נדיבים ויתעם בתהו לא דרך׃ | 40 |
Він виливає презирство на шляхетних [мужів], і блукають вони в пустелі, де немає дороги.
וישגב אביון מעוני וישם כצאן משפחות׃ | 41 |
А бідного Він підіймає із приниження і родину його робить численною, як отара овець.
יראו ישרים וישמחו וכל עולה קפצה פיה׃ | 42 |
Побачать це праведники й зрадіють, а кожен беззаконник стулить свої вуста.
מי חכם וישמר אלה ויתבוננו חסדי יהוה׃ | 43 |
Хто мудрий, нехай збереже ці [слова] й зрозуміє милість Господа.