< תהילים 105 >
הודו ליהוה קראו בשמו הודיעו בעמים עלילותיו׃ | 1 |
Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!
שירו לו זמרו לו שיחו בכל נפלאותיו׃ | 2 |
Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,
התהללו בשם קדשו ישמח לב מבקשי יהוה׃ | 3 |
хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!
דרשו יהוה ועזו בקשו פניו תמיד׃ | 4 |
Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.
זכרו נפלאותיו אשר עשה מפתיו ומשפטי פיו׃ | 5 |
Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.
זרע אברהם עבדו בני יעקב בחיריו׃ | 6 |
О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!
הוא יהוה אלהינו בכל הארץ משפטיו׃ | 7 |
Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.
זכר לעולם בריתו דבר צוה לאלף דור׃ | 8 |
Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –
אשר כרת את אברהם ושבועתו לישחק׃ | 9 |
[Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.
ויעמידה ליעקב לחק לישראל ברית עולם׃ | 10 |
Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,
לאמר לך אתן את ארץ כנען חבל נחלתכם׃ | 11 |
кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».
בהיותם מתי מספר כמעט וגרים בה׃ | 12 |
Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,
ויתהלכו מגוי אל גוי מממלכה אל עם אחר׃ | 13 |
то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.
לא הניח אדם לעשקם ויוכח עליהם מלכים׃ | 14 |
Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:
אל תגעו במשיחי ולנביאי אל תרעו׃ | 15 |
«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».
ויקרא רעב על הארץ כל מטה לחם שבר׃ | 16 |
Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.
שלח לפניהם איש לעבד נמכר יוסף׃ | 17 |
Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.
ענו בכבל רגליו ברזל באה נפשו׃ | 18 |
Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,
עד עת בא דברו אמרת יהוה צרפתהו׃ | 19 |
до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.
שלח מלך ויתירהו משל עמים ויפתחהו׃ | 20 |
Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.
שמו אדון לביתו ומשל בכל קנינו׃ | 21 |
Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,
לאסר שריו בנפשו וזקניו יחכם׃ | 22 |
щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.
ויבא ישראל מצרים ויעקב גר בארץ חם׃ | 23 |
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.
ויפר את עמו מאד ויעצמהו מצריו׃ | 24 |
І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,
הפך לבם לשנא עמו להתנכל בעבדיו׃ | 25 |
чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.
שלח משה עבדו אהרן אשר בחר בו׃ | 26 |
Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.
שמו בם דברי אתותיו ומפתים בארץ חם׃ | 27 |
Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.
שלח חשך ויחשך ולא מרו את דבריו׃ | 28 |
Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.
הפך את מימיהם לדם וימת את דגתם׃ | 29 |
Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.
שרץ ארצם צפרדעים בחדרי מלכיהם׃ | 30 |
Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].
אמר ויבא ערב כנים בכל גבולם׃ | 31 |
Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.
נתן גשמיהם ברד אש להבות בארצם׃ | 32 |
Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;
ויך גפנם ותאנתם וישבר עץ גבולם׃ | 33 |
він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.
אמר ויבא ארבה וילק ואין מספר׃ | 34 |
Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!
ויאכל כל עשב בארצם ויאכל פרי אדמתם׃ | 35 |
І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.
ויך כל בכור בארצם ראשית לכל אונם׃ | 36 |
Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.
ויוציאם בכסף וזהב ואין בשבטיו כושל׃ | 37 |
І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.
שמח מצרים בצאתם כי נפל פחדם עליהם׃ | 38 |
Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.
פרש ענן למסך ואש להאיר לילה׃ | 39 |
Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.
שאל ויבא שלו ולחם שמים ישביעם׃ | 40 |
Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.
פתח צור ויזובו מים הלכו בציות נהר׃ | 41 |
Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.
כי זכר את דבר קדשו את אברהם עבדו׃ | 42 |
Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.
ויוצא עמו בששון ברנה את בחיריו׃ | 43 |
І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.
ויתן להם ארצות גוים ועמל לאמים יירשו׃ | 44 |
Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,
בעבור ישמרו חקיו ותורתיו ינצרו הללו יה׃ | 45 |
щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!