מִשְׁלֵי 6

1 בני אם ערבת לרעך תקעת לזר כפיך׃

Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —

2 נוקשת באמרי פיך נלכדת באמרי פיך׃

ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!

3 עשה זאת אפוא בני והנצל כי באת בכף רעך לך התרפס ורהב רעיך׃

Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,

4 אל תתן שנה לעיניך ותנומה לעפעפיך׃

не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,

5 הנצל כצבי מיד וכצפור מיד יקוש׃

рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!

6 לך אל נמלה עצל ראה דרכיה וחכם׃

Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:

7 אשר אין לה קצין שטר ומשל׃

нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;

8 תכין בקיץ לחמה אגרה בקציר מאכלה׃

вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.

9 עד מתי עצל תשכב מתי תקום משנתך׃

Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?

10 מעט שנות מעט תנומות מעט חבק ידים לשכב׃

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —

11 ובא כמהלך ראשך ומחסרך כאיש מגן׃

і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!

12 אדם בליעל איש און הולך עקשות פה׃

Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,

13 קרץ בעינו מלל ברגלו מרה באצבעתיו׃

він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,

14 תהפכות בלבו חרש רע בכל עת מדנים ישלח׃

в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —

15 על כן פתאם יבוא אידו פתע ישבר ואין מרפא׃

тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!

16 שש הנה שנא יהוה ושבע תועבות נפשו׃

Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:

17 עינים רמות לשון שקר וידים שפכות דם נקי׃

очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,

18 לב חרש מחשבות און רגלים ממהרות לרוץ לרעה׃

серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,

19 יפיח כזבים עד שקר ומשלח מדנים בין אחים׃

сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!

20 נצר בני מצות אביך ואל תטש תורת אמך׃

Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!

21 קשרם על לבך תמיד ענדם על גרגרתך׃

Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!

22 בהתהלכך תנחה אתך בשכבך תשמר עליך והקיצות היא תשיחך׃

Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!

23 כי נר מצוה ותורה אור ודרך חיים תוכחות מוסר׃

Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,

24 לשמרך מאשת רע מחלקת לשון נכריה׃

щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.

25 אל תחמד יפיה בלבבך ואל תקחך בעפעפיה׃

Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —

26 כי בעד אשה זונה עד ככר לחם ואשת איש נפש יקרה תצוד׃

Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...

27 היחתה איש אש בחיקו ובגדיו לא תשרפנה׃

Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?

28 אם יהלך איש על הגחלים ורגליו לא תכוינה׃

Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?

29 כן הבא אל אשת רעהו לא ינקה כל הנגע בה׃

Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!

30 לא יבוזו לגנב כי יגנוב למלא נפשו כי ירעב׃

Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,

31 ונמצא ישלם שבעתים את כל הון ביתו יתן׃

та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!

32 נאף אשה חסר לב משחית נפשו הוא יעשנה׃

Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —

33 נגע וקלון ימצא וחרפתו לא תמחה׃

побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,

34 כי קנאה חמת גבר ולא יחמול ביום נקם׃

бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:

35 לא ישא פני כל כפר ולא יאבה כי תרבה שחד׃

він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!