מִשְׁלֵי 30
| דברי אגור בן יקה המשא נאם הגבר לאיתיאל לאיתיאל ואכל׃ | 1 |
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
| כי בער אנכי מאיש ולא בינת אדם לי׃ | 2 |
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
| ולא למדתי חכמה ודעת קדשים אדע׃ | 3 |
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
| מי עלה שמים וירד מי אסף רוח בחפניו מי צרר מים בשמלה מי הקים כל אפסי ארץ מה שמו ומה שם בנו כי תדע׃ | 4 |
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
| כל אמרת אלוה צרופה מגן הוא לחסים בו׃ | 5 |
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
| אל תוסף על דבריו פן יוכיח בך ונכזבת׃ | 6 |
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
| שתים שאלתי מאתך אל תמנע ממני בטרם אמות׃ | 7 |
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
| שוא ודבר כזב הרחק ממני ראש ועשר אל תתן לי הטריפני לחם חקי׃ | 8 |
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
| פן אשבע וכחשתי ואמרתי מי יהוה ופן אורש וגנבתי ותפשתי שם אלהי׃ | 9 |
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
| אל תלשן עבד אל אדנו פן יקללך ואשמת׃ | 10 |
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
| דור אביו יקלל ואת אמו לא יברך׃ | 11 |
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
| דור טהור בעיניו ומצאתו לא רחץ׃ | 12 |
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
| דור מה רמו עיניו ועפעפיו ינשאו׃ | 13 |
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
| דור חרבות שניו ומאכלות מתלעתיו לאכל עניים מארץ ואביונים מאדם׃ | 14 |
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
| לעלוקה שתי בנות הב הב שלוש הנה לא תשבענה ארבע לא אמרו הון׃ | 15 |
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
| שאול ועצר רחם ארץ לא שבעה מים ואש לא אמרה הון׃ (Sheol h7585) | 16 |
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
| עין תלעג לאב ותבוז ליקהת אם יקרוה ערבי נחל ויאכלוה בני נשר׃ | 17 |
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
| שלשה המה נפלאו ממני וארבע לא ידעתים׃ | 18 |
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
| דרך הנשר בשמים דרך נחש עלי צור דרך אניה בלב ים ודרך גבר בעלמה׃ | 19 |
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
| כן דרך אשה מנאפת אכלה ומחתה פיה ואמרה לא פעלתי און׃ | 20 |
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
| תחת שלוש רגזה ארץ ותחת ארבע לא תוכל שאת׃ | 21 |
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
| תחת עבד כי ימלוך ונבל כי ישבע לחם׃ | 22 |
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
| תחת שנואה כי תבעל ושפחה כי תירש גברתה׃ | 23 |
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
| ארבעה הם קטני ארץ והמה חכמים מחכמים׃ | 24 |
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
| הנמלים עם לא עז ויכינו בקיץ לחמם׃ | 25 |
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
| שפנים עם לא עצום וישימו בסלע ביתם׃ | 26 |
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
| מלך אין לארבה ויצא חצץ כלו׃ | 27 |
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
| שממית בידים תתפש והיא בהיכלי מלך׃ | 28 |
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
| שלשה המה מיטיבי צעד וארבעה מיטבי לכת׃ | 29 |
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
| ליש גבור בבהמה ולא ישוב מפני כל׃ | 30 |
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
| זרזיר מתנים או תיש ומלך אלקום עמו׃ | 31 |
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
| אם נבלת בהתנשא ואם זמות יד לפה׃ | 32 |
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
| כי מיץ חלב יוציא חמאה ומיץ אף יוציא דם ומיץ אפים יוציא ריב׃ | 33 |
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
