מִשְׁלֵי 29
| איש תוכחות מקשה ערף פתע ישבר ואין מרפא׃ | 1 |
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
| ברבות צדיקים ישמח העם ובמשל רשע יאנח עם׃ | 2 |
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
| איש אהב חכמה ישמח אביו ורעה זונות יאבד הון׃ | 3 |
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
| מלך במשפט יעמיד ארץ ואיש תרומות יהרסנה׃ | 4 |
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
| גבר מחליק על רעהו רשת פורש על פעמיו׃ | 5 |
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
| בפשע איש רע מוקש וצדיק ירון ושמח׃ | 6 |
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
| ידע צדיק דין דלים רשע לא יבין דעת׃ | 7 |
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
| אנשי לצון יפיחו קריה וחכמים ישיבו אף׃ | 8 |
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
| איש חכם נשפט את איש אויל ורגז ושחק ואין נחת׃ | 9 |
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
| אנשי דמים ישנאו תם וישרים יבקשו נפשו׃ | 10 |
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
| כל רוחו יוציא כסיל וחכם באחור ישבחנה׃ | 11 |
Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
| משל מקשיב על דבר שקר כל משרתיו רשעים׃ | 12 |
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
| רש ואיש תככים נפגשו מאיר עיני שניהם יהוה׃ | 13 |
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
| מלך שופט באמת דלים כסאו לעד יכון׃ | 14 |
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
| שבט ותוכחת יתן חכמה ונער משלח מביש אמו׃ | 15 |
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
| ברבות רשעים ירבה פשע וצדיקים במפלתם יראו׃ | 16 |
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
| יסר בנך ויניחך ויתן מעדנים לנפשך׃ | 17 |
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
| באין חזון יפרע עם ושמר תורה אשרהו׃ | 18 |
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
| בדברים לא יוסר עבד כי יבין ואין מענה׃ | 19 |
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
| חזית איש אץ בדבריו תקוה לכסיל ממנו׃ | 20 |
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
| מפנק מנער עבדו ואחריתו יהיה מנון׃ | 21 |
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
| איש אף יגרה מדון ובעל חמה רב פשע׃ | 22 |
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
| גאות אדם תשפילנו ושפל רוח יתמך כבוד׃ | 23 |
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
| חולק עם גנב שונא נפשו אלה ישמע ולא יגיד׃ | 24 |
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
| חרדת אדם יתן מוקש ובוטח ביהוה ישגב׃ | 25 |
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
| רבים מבקשים פני מושל ומיהוה משפט איש׃ | 26 |
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
| תועבת צדיקים איש עול ותועבת רשע ישר דרך׃ | 27 |
Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
