< מִשְׁלֵי 20 >
לץ היין המה שכר וכל שגה בו לא יחכם׃ | 1 |
Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
נהם ככפיר אימת מלך מתעברו חוטא נפשו׃ | 2 |
Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
כבוד לאיש שבת מריב וכל אויל יתגלע׃ | 3 |
Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
מחרף עצל לא יחרש ישאל בקציר ואין׃ | 4 |
Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
מים עמקים עצה בלב איש ואיש תבונה ידלנה׃ | 5 |
Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
רב אדם יקרא איש חסדו ואיש אמונים מי ימצא׃ | 6 |
Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
מתהלך בתמו צדיק אשרי בניו אחריו׃ | 7 |
У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
מלך יושב על כסא דין מזרה בעיניו כל רע׃ | 8 |
Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
מי יאמר זכיתי לבי טהרתי מחטאתי׃ | 9 |
Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
אבן ואבן איפה ואיפה תועבת יהוה גם שניהם׃ | 10 |
Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
גם במעלליו יתנכר נער אם זך ואם ישר פעלו׃ | 11 |
Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
אזן שמעת ועין ראה יהוה עשה גם שניהם׃ | 12 |
Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
אל תאהב שנה פן תורש פקח עיניך שבע לחם׃ | 13 |
Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
רע רע יאמר הקונה ואזל לו אז יתהלל׃ | 14 |
„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
יש זהב ורב פנינים וכלי יקר שפתי דעת׃ | 15 |
Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
לקח בגדו כי ערב זר ובעד נכרים חבלהו׃ | 16 |
Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
ערב לאיש לחם שקר ואחר ימלא פיהו חצץ׃ | 17 |
Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
מחשבות בעצה תכון ובתחבלות עשה מלחמה׃ | 18 |
Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
גולה סוד הולך רכיל ולפתה שפתיו לא תתערב׃ | 19 |
Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
מקלל אביו ואמו ידעך נרו באישון חשך׃ | 20 |
Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
נחלה מבחלת בראשנה ואחריתה לא תברך׃ | 21 |
Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
אל תאמר אשלמה רע קוה ליהוה וישע לך׃ | 22 |
Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
תועבת יהוה אבן ואבן ומאזני מרמה לא טוב׃ | 23 |
Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
מיהוה מצעדי גבר ואדם מה יבין דרכו׃ | 24 |
Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
מוקש אדם ילע קדש ואחר נדרים לבקר׃ | 25 |
Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
מזרה רשעים מלך חכם וישב עליהם אופן׃ | 26 |
Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
נר יהוה נשמת אדם חפש כל חדרי בטן׃ | 27 |
Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
חסד ואמת יצרו מלך וסעד בחסד כסאו׃ | 28 |
Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
תפארת בחורים כחם והדר זקנים שיבה׃ | 29 |
Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
חברות פצע תמריק ברע ומכות חדרי בטן׃ | 30 |
Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.