מִשְׁלֵי 17
| טוב פת חרבה ושלוה בה מבית מלא זבחי ריב׃ | 1 |
Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
| עבד משכיל ימשל בבן מביש ובתוך אחים יחלק נחלה׃ | 2 |
Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
| מצרף לכסף וכור לזהב ובחן לבות יהוה׃ | 3 |
Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
| מרע מקשיב על שפת און שקר מזין על לשון הות׃ | 4 |
Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
| לעג לרש חרף עשהו שמח לאיד לא ינקה׃ | 5 |
Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
| עטרת זקנים בני בנים ותפארת בנים אבותם׃ | 6 |
Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
| לא נאוה לנבל שפת יתר אף כי לנדיב שפת שקר׃ | 7 |
Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
| אבן חן השחד בעיני בעליו אל כל אשר יפנה ישכיל׃ | 8 |
Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
| מכסה פשע מבקש אהבה ושנה בדבר מפריד אלוף׃ | 9 |
Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
| תחת גערה במבין מהכות כסיל מאה׃ | 10 |
На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
| אך מרי יבקש רע ומלאך אכזרי ישלח בו׃ | 11 |
Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
| פגוש דב שכול באיש ואל כסיל באולתו׃ | 12 |
Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
| משיב רעה תחת טובה לא תמיש רעה מביתו׃ | 13 |
Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
| פוטר מים ראשית מדון ולפני התגלע הריב נטוש׃ | 14 |
Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
| מצדיק רשע ומרשיע צדיק תועבת יהוה גם שניהם׃ | 15 |
Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
| למה זה מחיר ביד כסיל לקנות חכמה ולב אין׃ | 16 |
На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
| בכל עת אהב הרע ואח לצרה יולד׃ | 17 |
Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
| אדם חסר לב תוקע כף ערב ערבה לפני רעהו׃ | 18 |
Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
| אהב פשע אהב מצה מגביה פתחו מבקש שבר׃ | 19 |
Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
| עקש לב לא ימצא טוב ונהפך בלשונו יפול ברעה׃ | 20 |
Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
| ילד כסיל לתוגה לו ולא ישמח אבי נבל׃ | 21 |
Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
| לב שמח ייטב גהה ורוח נכאה תיבש גרם׃ | 22 |
Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
| שחד מחיק רשע יקח להטות ארחות משפט׃ | 23 |
Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
| את פני מבין חכמה ועיני כסיל בקצה ארץ׃ | 24 |
З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
| כעס לאביו בן כסיל וממר ליולדתו׃ | 25 |
Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
| גם ענוש לצדיק לא טוב להכות נדיבים על ישר׃ | 26 |
Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
| חושך אמריו יודע דעת וקר רוח איש תבונה׃ | 27 |
Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
| גם אויל מחריש חכם יחשב אטם שפתיו נבון׃ | 28 |
І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
