< מִשְׁלֵי 14 >

חכמות נשים בנתה ביתה ואולת בידיה תהרסנו׃ 1
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
הולך בישרו ירא יהוה ונלוז דרכיו בוזהו׃ 2
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
בפי אויל חטר גאוה ושפתי חכמים תשמורם׃ 3
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
באין אלפים אבוס בר ורב תבואות בכח שור׃ 4
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
עד אמונים לא יכזב ויפיח כזבים עד שקר׃ 5
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
בקש לץ חכמה ואין ודעת לנבון נקל׃ 6
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
לך מנגד לאיש כסיל ובל ידעת שפתי דעת׃ 7
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
חכמת ערום הבין דרכו ואולת כסילים מרמה׃ 8
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
אולים יליץ אשם ובין ישרים רצון׃ 9
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
לב יודע מרת נפשו ובשמחתו לא יתערב זר׃ 10
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
בית רשעים ישמד ואהל ישרים יפריח׃ 11
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
יש דרך ישר לפני איש ואחריתה דרכי מות׃ 12
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
גם בשחוק יכאב לב ואחריתה שמחה תוגה׃ 13
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
מדרכיו ישבע סוג לב ומעליו איש טוב׃ 14
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
פתי יאמין לכל דבר וערום יבין לאשרו׃ 15
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
חכם ירא וסר מרע וכסיל מתעבר ובוטח׃ 16
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
קצר אפים יעשה אולת ואיש מזמות ישנא׃ 17
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
נחלו פתאים אולת וערומים יכתרו דעת׃ 18
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
שחו רעים לפני טובים ורשעים על שערי צדיק׃ 19
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
גם לרעהו ישנא רש ואהבי עשיר רבים׃ 20
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
בז לרעהו חוטא ומחונן עניים אשריו׃ 21
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
הלוא יתעו חרשי רע וחסד ואמת חרשי טוב׃ 22
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
בכל עצב יהיה מותר ודבר שפתים אך למחסור׃ 23
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
עטרת חכמים עשרם אולת כסילים אולת׃ 24
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
מציל נפשות עד אמת ויפח כזבים מרמה׃ 25
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
ביראת יהוה מבטח עז ולבניו יהיה מחסה׃ 26
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
יראת יהוה מקור חיים לסור ממקשי מות׃ 27
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
ברב עם הדרת מלך ובאפס לאם מחתת רזון׃ 28
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
ארך אפים רב תבונה וקצר רוח מרים אולת׃ 29
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
חיי בשרים לב מרפא ורקב עצמות קנאה׃ 30
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
עשק דל חרף עשהו ומכבדו חנן אביון׃ 31
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
ברעתו ידחה רשע וחסה במותו צדיק׃ 32
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
בלב נבון תנוח חכמה ובקרב כסילים תודע׃ 33
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
צדקה תרומם גוי וחסד לאמים חטאת׃ 34
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
רצון מלך לעבד משכיל ועברתו תהיה מביש׃ 35
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.

< מִשְׁלֵי 14 >