מארק 13
| ויהי בצאתו מן המקדש ויאמר אליו אחד מתלמידיו רבי ראה מה יפו האבנים והבנינים האלה׃ | 1 |
І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“
| ויען ישוע אתו ויאמר הראית את כל הבנינים הגדולים האלה לא תשאר אבן על אבן אשר לא תתפרק׃ | 2 |
Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“
| וישב על הר הזיתים ממול המקדש וישאלהו פטרוס ויעקב ויוחנן ואנדרי והם אתו לבדם׃ | 3 |
Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:
| אמר נא לנו מתי תהיה זאת ומה הוא האות בבא העת אשר תעשה בה כל זאת׃ | 4 |
„Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“
| ויען אתם ישוע ויחל לדבר ראו פן יתעה אתכם איש׃ | 5 |
Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.
| כי רבים יבאו בשמי לאמר אני הוא ויתעו רבים׃ | 6 |
Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.
| ובשמעכם מלחמות ושמעות מלחמה אל תבהלו כי היו תהיה זאת אך לא זאת היא הקץ׃ | 7 |
І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́ “. Та це ще не кінець.
| כי יקום גוי על גוי וממלכה על ממלכה והיה רעש כה וכה והיה רעב ומהומה׃ | 8 |
„Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.
| אלה ראשית החבלים ואתם השמרו בנפשתיכם כי ימסרו אתכם לסנהדריות והכיתם בבתי כנסיות ולפני משלים ומלכים תובאו למעני לעדות להם׃ | 9 |
Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.
| והבשורה צריכה להקרא בראשנה לכל הגוים׃ | 10 |
Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.
| וכאשר יוליכו ומסרו אתכם אל תדאגו ואל תחשבו מה תדברו כי הדבר אשר ינתן לכם בשעה ההיא אותו דברו יען לא אתם הם המדברים כי אם רוח הקדש׃ | 11 |
Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.
| ואח ימסר את אחיו למות ואב את בנו וקמו בנים באבותם והמיתו אותם׃ | 12 |
І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.
| והייתם שנואים לכל אדם למען שמי והמחכה עד עת קץ הוא יושע׃ | 13 |
І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!
| וכי תראו את שקוץ משמם הנאמר ביד דניאל הנביא עמד במקום אשר לא לו הקורא יבין אז נוס ינוסו אנשי יהודה אל ההרים׃ | 14 |
Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.
| ואשר על הגג אל ירד הביתה ואל יבא פנימה לשאת דבר מביתו׃ | 15 |
І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.
| ואשר בשדה אל ישב הביתה לשאת מלבושו׃ | 16 |
І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.
| ואוי להרות ולמיניקות בימים ההמה׃ | 17 |
Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!
| אך התפללו אשר לא תהיה מנוסתכם בחרף׃ | 18 |
Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!
| כי הימים ההם יהיו עת צרה אשר לא נהיתה כמוה מראשית הבריאה אשר ברא אלהים עד עתה וכמוה לא תהיה עוד׃ | 19 |
Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.
| ולולי קצר יהוה את הימים ההם לא יושע כל בשר אך למען הבחירים אשר בחר בם קצר את הימים׃ | 20 |
І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.
| ואז אם יאמר איש אליכם הנה פה המשיח או הנהו שם אל תאמינו׃ | 21 |
Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.
| כי יקומו משיחי שקר ונביאי שקר ונתנו אתות ומופתים להתעות אף את הבחירים אם יוכלו׃ | 22 |
Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.
| ואתם ראו הנה מראש הגדתי לכם את כל׃ | 23 |
Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.
| והיה בימים ההם אחרי הצרה ההיא תחשך השמש והירח לא יגיה אורו׃ | 24 |
Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.
| והכוכבים יפלו מן השמים וכחות השמים יתמוטטו׃ | 25 |
і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.
| ואז יראו את בן האדם בא בעננים בגבורה רבה ובכבוד׃ | 26 |
І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“із великою поту́гою й славою.
| ואז ישלח את מלאכיו ויקבץ את בחיריו מארבע הרוחות מקצה הארץ עד קצה השמים׃ | 27 |
І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.
| למדו נא את משל התאנה כשירטב ענפה ופרח עלה ידעתם כי קרוב הקיץ׃ | 28 |
Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.
| כן אף אתם בראתכם כי היו כל אלה דעו כי קרוב הוא לפתח׃ | 29 |
Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.
| אמן אמר אני לכם לא יעבר הדור הזה עד אשר יהיו כל אלה׃ | 30 |
Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!
| השמים והארץ יעברו ודברי לא יעברון׃ | 31 |
Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!
| אך עת בוא היום ההוא והשעה ההיא אין איש יודע אותה גם לא מלאכי השמים גם לא הבן מבלעדי האב׃ | 32 |
Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.
| ראו שקדו והתפללו כי לא ידעתם מתי תהיה העת׃ | 33 |
Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!
| והיה כאיש הולך למרחק אשר עזב את ביתו ויתן שלטן לעבדיו ולאיש איש את מלאכתו וגם את השוער צוה לשקד׃ | 34 |
Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.
| לכן שקדו כי לא ידעתם מתי יבוא בעל הבית אם לעת ערב או בחצות הלילה אם בעת קריאת הגבר או בבקר׃ | 35 |
Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.
| פן יבוא פתאם ומצא אתכם ישנים׃ | 36 |
Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.
| ואת אשר אמרתי לכם אמר אני לכל שקדו׃ | 37 |
А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“
