ויקרא 7
| וזאת תורת האשם קדש קדשים הוא׃ | 1 |
А оце зако́н жертви за провину, — Найсвятіше вона.
| במקום אשר ישחטו את העלה ישחטו את האשם ואת דמו יזרק על המזבח סביב׃ | 2 |
На місці, де ріжуть цілопаления, заріжуть жертву за провину, а кров її священик покропить на жертівника навколо.
| ואת כל חלבו יקריב ממנו את האליה ואת החלב המכסה את הקרב׃ | 3 |
А ввесь її лій із неї він принесе́, — курдюка́, і лій, що покриває ну́трощі,
| ואת שתי הכלית ואת החלב אשר עליהן אשר על הכסלים ואת היתרת על הכבד על הכלית יסירנה׃ | 4 |
і оби́дві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме з нирками,
| והקטיר אתם הכהן המזבחה אשה ליהוה אשם הוא׃ | 5 |
та й спалить те священик на жертівнику, — це огняна́ жертва для Господа, жертва за провину вона.
| כל זכר בכהנים יאכלנו במקום קדוש יאכל קדש קדשים הוא׃ | 6 |
Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона.
| כחטאת כאשם תורה אחת להם הכהן אשר יכפר בו לו יהיה׃ | 7 |
Як про жертву за гріх, так само про жертву за провини — зако́н їм один: священикові, що очистить нею, йому вона буде.
| והכהן המקריב את עלת איש עור העלה אשר הקריב לכהן לו יהיה׃ | 8 |
А священик, що приносить чиєсь цілопалення, — шкура цілопалення, яке приніс він, священикові, йому вона бу́де.
| וכל מנחה אשר תאפה בתנור וכל נעשה במרחשת ועל מחבת לכהן המקריב אתה לו תהיה׃ | 9 |
І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, і кожна пригото́влена в горшку та на лопатці, — священикові, що приносить її, йому вона бу́де.
| וכל מנחה בלולה בשמן וחרבה לכל בני אהרן תהיה איש כאחיו׃ | 10 |
А кожна хлібна жертва, мішана в оливі й суха, — буде вона всім синам Аароновим, як одному, так і другому.
| וזאת תורת זבח השלמים אשר יקריב ליהוה׃ | 11 |
А оце зако́н про мирну жертву, що хтось принесе її Господе́ві.
| אם על תודה יקריבנו והקריב על זבח התודה חלות מצות בלולת בשמן ורקיקי מצות משחים בשמן וסלת מרבכת חלת בלולת בשמן׃ | 12 |
Якщо принесе її на подяку, то він принесе на жертву подяки прісні калачі́, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі.
| על חלת לחם חמץ יקריב קרבנו על זבח תודת שלמיו׃ | 13 |
Разом із калачами ква́шеного хліба принесе він жертву свою, при мирній жертві подяки його.
| והקריב ממנו אחד מכל קרבן תרומה ליהוה לכהן הזרק את דם השלמים לו יהיה׃ | 14 |
І принесе він щось одне з кожної жертви, — прино́шення для Господа; це буде священикові, що кро́пить кров мирної жертви, — буде йому.
| ובשר זבח תודת שלמיו ביום קרבנו יאכל לא יניח ממנו עד בקר׃ | 15 |
А м'ясо мирної жертви подяки його буде їджене в дні його жертви, — не позоставить із нього нічо́го до ра́нку.
| ואם נדר או נדבה זבח קרבנו ביום הקריבו את זבחו יאכל וממחרת והנותר ממנו יאכל׃ | 16 |
А якщо жертва його прино́шення — обі́тниця, або добровільний дар, то вона буде їджена в день прине́сення ним його жертви, а позостале з неї й назавтра буде їджене.
| והנותר מבשר הזבח ביום השלישי באש ישרף׃ | 17 |
А позостале з м'яса кривавої жертви в третім дні буде спалене.
| ואם האכל יאכל מבשר זבח שלמיו ביום השלישי לא ירצה המקריב אתו לא יחשב לו פגול יהיה והנפש האכלת ממנו עונה תשא׃ | 18 |
А якщо справді буде їджене з м'яса мирної жертви його в третім дні, то не буде вподо́баний той, хто прино́сить її, — це не буде залічене йому, буде не́чисть; а хто їстиме з неї, понесе свій гріх.
| והבשר אשר יגע בכל טמא לא יאכל באש ישרף והבשר כל טהור יאכל בשר׃ | 19 |
А те м'ясо, що доторкнеться до чогось нечистого, не бу́де їджене, — на огні буде спа́лене. А м'ясо чисте — кожен чистий буде їсти м'ясо.
| והנפש אשר תאכל בשר מזבח השלמים אשר ליהוה וטמאתו עליו ונכרתה הנפש ההוא מעמיה׃ | 20 |
А душа, що буде їсти м'ясо з мирної жертви, що вона Господня, а не́чисть його на ньому, то буде вона винищена з наро́ду свого́.
| ונפש כי תגע בכל טמא בטמאת אדם או בבהמה טמאה או בכל שקץ טמא ואכל מבשר זבח השלמים אשר ליהוה ונכרתה הנפש ההוא מעמיה׃ | 21 |
А коли хто доторкнеться до чогось нечистого, до нечистоти лю́дської, або до нечистої худоби, або до всього нечистого плазу́ючого, та проте буде їсти з м'яса мирної жертви, що Господня вона, то буде той ви́нищений із наро́ду свого“.
| וידבר יהוה אל משה לאמר׃ | 22 |
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
| דבר אל בני ישראל לאמר כל חלב שור וכשב ועז לא תאכלו׃ | 23 |
„Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не бу́дете їсти.
| וחלב נבלה וחלב טרפה יעשה לכל מלאכה ואכל לא תאכלהו׃ | 24 |
А лій із па́дла й лій пошмато́ваного буде вживаний для всякої потреби, але їсти — не будете їсти його́.
| כי כל אכל חלב מן הבהמה אשר יקריב ממנה אשה ליהוה ונכרתה הנפש האכלת מעמיה׃ | 25 |
Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну́ жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде ви́нищена з наро́ду свого́.
| וכל דם לא תאכלו בכל מושבתיכם לעוף ולבהמה׃ | 26 |
І жодної крови пта́ства та худоби не будете їсти по всіх ваших осе́лях.
| כל נפש אשר תאכל כל דם ונכרתה הנפש ההוא מעמיה׃ | 27 |
Кожна душа, що їстиме яку-будь кров, — то буде винищена душа та з-посеред наро́ду свого́“.
| וידבר יהוה אל משה לאמר׃ | 28 |
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
| דבר אל בני ישראל לאמר המקריב את זבח שלמיו ליהוה יביא את קרבנו ליהוה מזבח שלמיו׃ | 29 |
„Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Хто приносить свою мирну жертву до Господа, той принесе своє прино́шення Господе́ві з своєї мирної жертви.
| ידיו תביאינה את אשי יהוה את החלב על החזה יביאנו את החזה להניף אתו תנופה לפני יהוה׃ | 30 |
Руки його принесу́ть огняні жертви Господні, — лій із грудиною, принесе груди́ну, щоб колиха́ти її, як колиха́ння перед Господнім лицем.
| והקטיר הכהן את החלב המזבחה והיה החזה לאהרן ולבניו׃ | 31 |
І священик спалить той лій на же́ртівнику. А та грудина буде Ааронові та синам його.
| ואת שוק הימין תתנו תרומה לכהן מזבחי שלמיכם׃ | 32 |
А праве стегно з мирних же́ртов ваших дасте священикові, як прино́шення.
| המקריב את דם השלמים ואת החלב מבני אהרן לו תהיה שוק הימין למנה׃ | 33 |
Хто з Ааро́нових синів приносить кров мирних жертов та лій, — йому буде на па́йку праве стегно́.
| כי את חזה התנופה ואת שוק התרומה לקחתי מאת בני ישראל מזבחי שלמיהם ואתן אתם לאהרן הכהן ולבניו לחק עולם מאת בני ישראל׃ | 34 |
Бо Я взяв від Ізраїлевих синів грудину колиха́ння й стегно прино́шення з мирних жертов їхніх, та й дав їх священикові Ааро́нові й синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів.
| זאת משחת אהרן ומשחת בניו מאשי יהוה ביום הקריב אתם לכהן ליהוה׃ | 35 |
Оце ча́стка з пома́зання Ааро́на та частка з пома́зання синів його з огняни́х же́ртов Господніх у день прино́шення їх на священнослу́ження Господе́ві,
| אשר צוה יהוה לתת להם ביום משחו אתם מאת בני ישראל חקת עולם לדרתם׃ | 36 |
що наказав Госпо́дь давати їм у день їхнього пома́зання від Ізра́їлевих синів, — вічна постанова на їхні покоління!
| זאת התורה לעלה למנחה ולחטאת ולאשם ולמלואים ולזבח השלמים׃ | 37 |
Оце зако́н про цілопа́лення, про хлібну жертву, і про жертву за гріх, і про жертву за прови́ну, і про посвя́чення, та про жертву мирну,
| אשר צוה יהוה את משה בהר סיני ביום צותו את בני ישראל להקריב את קרבניהם ליהוה במדבר סיני׃ | 38 |
що Госпо́дь наказав був Мойсеєві на Сіна́йській горі в день нака́зу Його Ізра́їлевим синам прино́сити жертви свої Господе́ві в Сіна́йській пусти́ні“.
